Tourinform Закарпаття

Мукачівський замок
Загальні відомості: площа – 1 300 кв.км (15% – сади та виноградники, 30% - ліси). Загальна кількість населених пунктів складає 84 пункти, з яких 1 місто, 39 великих сіл. Середня густота населення – 54,5 тис.чол. на 1 кв.км. Населення Мукачівського району складає 190 тис.чол., з яких міське населення – 100 тис., а сільське – 90 тис. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у місті Мукачево (90 тис.чол.). Переважну більшість території району займає гірська місцевість, а найвищою точкою Мукачівщини є вершина Дунавка, що підіймається на 1018 метрів. Значну роль у формуванні рельєфу відіграє річка Латориця та Визниця. Саме у гірській частині знаходяться мармурові печери (Грабово). На території району багато боліт та рiчок-каналів, а також чимало водосховищ призначених для риболовецького господарства.
Флора і фауна: бузок угорський, живокіст серцевидний, волошка Кочі, королиця довголиста, чебрець гарний, фітеума чотиричленна, гвоздика скупчена, підмареник закарпатський, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля.
Особливо поширені на Мукачівщині: кріт, ласка, тхір, заєць, білка, ондатра, серед птахів слід назвати фазана, перепела, горлицю, голуба, лиску, деркача, чайку, дятла, сову, лелеку, дику качку, чаплю. З плазунів тут поширені степова черепаха, ящірки, вуж, гадюка звичайна. Серед рідкісних європейських птахів на території Мукачівщини зустрічаються: чорний лелека, орел-карлик, рудий шулiка, скопа, сокiл-сапсан, пугач.
Переважна більшість народного господарства Мукачівщини зосереджена у виробничій сфері, серед якої особливо виділяється сільське господарство. Тут промислово вирощують: кращі сорти винограду, овочеві (перець, паприка, капуста) та кормові культури, картоплю, фрукти, а у тваринництві вирощуються: свинi, корови (молочно-м'ясне скотарство), бджоли.
Серед виробничих галузей району можна виділити такі галузі промисловості: машинобудiвна i металообробна (збiрнi залiзобетоннi конструкцiї i деталi, чавунне литво, верстати металорiзальнi, електродвигуни змiнного струму, лічильники, засоби автоматизацiї та запаснi частини до них, засоби обчислювальної технiки та запаснi частини до них) — Кольчино, Мукачево, харчова (крупи, мiнеральнi води, безалкогольнi та алкогольні напої, кондитерськi вироби, сухi фрукти, консервації, майонез, кетчуп, молочні вироби, олія, борошно, хлiб i хлiбобулочнi вироби, м'ясо- і рибопродукти, гiрчиця, дитяче харчування) — Мукачево, легка (швейнi вироби, бiлизняний трикотаж, верхнiй трикотаж, бавовнянi тканини) — Мукачево, лiсова, лісохімічна та целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатерiали, картон, дервне вугілля, фанера клеєна, меблi, деревина) — Мукачево. Провідне місце серед галузей невиробничої сфери району посідає курортно-рекреаційне та туристичне господарство, тут знаходяться кілька санаторіїв та баз відпочинку. Чимало також мінеральних та термальних джерел: Соленi Млаки, Карпати, Синяк. На Мукачівщині дотепер зберігаються традиційні народні промисли: ТКАЦТВО — Лалово, В'ЯЗАННЯ — Лалово, ХУДОЖНЯ ОБРОБКА МЕТАЛУ — Мукачево, ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВА — Кольчино, Мукачево, ХУДОЖНЯ ОБРОБКА КАМЕНЮ — Мукачево.
Загалом на території району проживають представники близько 76 рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені угорці, українці, словаки, росіяни, роми, євреї, німці. На території міста Мукачева знаходиться обласний росiйський драматичний театр.
Не менш цікаво знати, що бiля Мукачева знаходився кельтський металургiйний центр, другий за величиною у Європi, опiдум-городище Галiш-Ловачка, тут робилися монети, тут же знайдено близько тисячі iнструментiв, майстернi (ювелiрнi, кузнi), ножицi для стрижки овець, оковки гiрських човнiв, коси, зернотерки, мечi, млинки, наковальнi, щити, фiбули, срiбнi монети. Лісисті та малолюдні зелені гори Карпати були ідеальним місцем для побудови на їх території численних монастирів. До речі, вже не є таємницею те що у стародавньому Грушівському монастирі працювала друкарня, а в Мукачівському була створена величезна бібліотека. Сьогодні на території Мукачівщини є кілька монастирів Мукачiвський (жiночий, православний), Домбокський (жiночий, православний), Ракошинський (чоловічий, православний). Крім того в районі є деревяний храм у селі Вiльховиця та стародавній католицький храм у Мукачеві.
Перші захисні укріплення з'являються на території нашого краю у бронзовому віці. Це були просто городища-гради, укріплені земляним валом – Галіш-Ловачка (Мукачево). Та найбільш завершену форму форму оборонної споруди представляють замки ХІ-ХVІІ ст. На Закарпатті відомо 12 середньовічних замків, з них два на Мукачівщині: Мукачево (ХІ ст.), Чинадієво (XV ст.). Але якщо замки необхідні були для ведення війн, то для спокійного світського життя відомі феодальні родини намагалися будувати більш спокійні, але водночас грандіозні будинки-палаци. Великі розміри, розмах, розкіш в інтер’єрі внутрішніх приміщень, оригінальність та різноманітність архітектурних стилів при зовнішньому оздоблені — все це притаманно дворянським палацам Мукачівщини родин Шенборн (с.Карпати), та Ракоці (м.Мукачево).
Напевно не всі знають що саме біля міста Мукачево на горі Красна Горка знаходиться найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай.
І про походження назви самого міста Мукачево: від слова «мука», як мучитися при будівництві могутнього замку «Паланок». Від слова «мука», як старословянське слово «борошно», на річці Латориця стояв величезний на той час зерновий млин. Від угорського слова „мунко” робота – місто робітників. Від слова «земля пана Мункачі» - це угорський варіант назви міста.

Мукачево - засновано в 896 році( українською Мукачеве, русинською Мукачів, російською Мyкaчeвo, угорською Munkacs [мункаач], словацькою і чеською Mukacevo [мyкaчeвo], польською Mukaczewo [мyкaчeвo], німецькою Munkatsch [мункач], на їдиш Mінкач). Місто розташоване на стику відрогів вулканічних Карпат і Закарпатської низовини, займає досить велику, щільно забудовану територію вздовж річки Латориця. Завдяки винятково вигідному топографічному і геополітичному місцезнаходженню (на відстані 40-50 км від кордонів з Угорською і Словацькою Республіками, і відповідно 90-100 км від кордонів з Румунією і Польщею), Мукачево є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізничні магістралі: Москва-Київ-Будапешт-Белград-Рим і Москва-Київ-Братіслава-Прага-Відень та автомобільні траси: Київ-Будапешт-Відень і Київ-Прага. Значна частина будівель населення знаходиться на лівобережній частині ріки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці - промислова зона. Мукачево є "секстаполісом", що означає - шість міст. Це раніші поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачева.
Більше 1100 років минуло з часу першої писемної згадки про місто. В літописі Аноніма "Діяння угорців" зазначено про перехід у 986 р. угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. 1263 р. - у грамоті королевича Іштвана V, сина короля Бейли IV, говориться, що село Чинадієво знаходиться вище міста Мукачева. 1352 - в районі Підгорян (один з сучасних районів міста) комендант замку Де?же зупинив татарську навалу хана Атламоша, загін розбив, а самого хана взяв у полон і в замку стратив. Мукачево засноване на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у 1376 р. королева Угорщини й Польщі Єлизавета дала місту грамоту, за якою воно дістало статус привілейованого й одержало дозвіл мати свою печатку з зображенням св. Мартина, покровителя міста. Печатка призначалася для засвідчення актів купівлі-продажу виноградників. У 1445 р. володар домінії і Мукачівського замку Янош Гуняді надав Мукачеву Магдебурзьке право.