Tourinform Закарпаття

Православний жіночий монастир, м.Свалява
Загальні відомості: площа – 680 кв.км (12 900 га – с/г земель, 48 600 га – ліси). Загальна кількість населених пунктів складає 29 пункти, з яких 1 місто, 11 великих сіл. Середня густота населення – 82,3 тис.чол. на 1 кв.км. Населення Свалявського району складає 57,6 тис.чол., з яких міське населення – 18,8 тис., а сільське – 38,8 тис. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у місті Свалява (18,8 тис.чол.). Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Свалявщини є вершина Стій, що підіймається на 1 681 метр. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Дусинка, Латориця, Керецьки та Пиня.
До речі, у гарній місцевості поблизу гори Кук, що у Свалявському районі знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття (48°30’ пн. широти, 23°23’ cх. довготи). Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Синяк, Борліов Дул, Боржава. Між горами знаходиться Свалявська улоговина.
Флора Свалявщини представлена унікальними рослинами: еритренiй собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, ломикамінь карпатський, льон гірський, рододендрон карпатський. Серед тварин особливо поширені на Свалявщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, дика гуска, дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, умбра, бабець, марена, головень, плiтка, карась. На території Свалявщини, у селі Плавя росте 500-річний дуб.
Переважна більшість народного господарства Свалявщини зосереджена у виробничій сфері, серед якої особливо виділяється сільське господарство. Тут промислово вирощують: кормові культури, картоплю, фрукти, а у тваринництві вирощуються: вівці, корови (молочно-м'ясне скотарство), коні, свині, бджоли (карпатська порода). Серед виробничих галузей району можна виділити такі галузі промисловості: лiсова, лісохімічна та целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатерiали, картон, дервне вугілля, фанера клеєна, меблi, деревина) — Свалява.
На території району розробляються декілька джерел мінеральної води: Свалява, Поляна, Плоске, Голубине, Нелiпино, Пасiка. Провідне місце серед галузей невиробничої сфери посідає курортно-рекреаційне та туристичне господарство: в районі є кілька санаторіїв та баз відпочинку. Найбільш відомі серед них: "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Джерело кришталеве", "Квiтка Полонини", "Перлина Карпат", "Квасний потiк". На Свалявщині дотепер зберігаються традиційні народні промисли: ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВА — Свалява.
Цікаво знати, що на території району знаходяться значні поклади неметалічних копалин: 1. Алунiти 2. Доломiт 3. Каолiн 4. Барит 5. Бентонiт 6. Цеолiт 7. Дiорит 8. Андезит 9. Мармур 10. Пiсок 11. Вапняк 12. Глини 13. Перлiт 14. Мiнеральнi фарби 15. Вулканiчний туф 16. Кухонна сiль 17. Мінеральні води: серед відомих типів мiнеральних вод Свалявщини є — БОРЖОМI, ЗУБЕР, ЄСЕНТУКI, НАРЗАН, ЗАЛIЗИСТI НАРЗАНИ, СТАРА РУССА. Випускалися i випускаються такi води: "Поляна Квасова", "Нелiпинська", "Плоскiвська", "Поляна Купель", "Свалявська".
Загалом на території району проживають представники рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, румуни, німці, угорці, росіяни, словаки, роми.
В районі знаходяться унікальні деревяні храмии у Сваляві та Уклині, а також діє жіночий, православний монастир у селі Драчино.
А ось назва Свалява походить від староугорського і старословянського «сольва», тобто «місце, де тече солена (мінеральна) вода».
Свалява (Українською Свалява, русинською Свалява, російською Свалява, угорською Szolyva, словацькою Svalava, чеською Svalava (Svaljava), німецькою Schwallbach, на їдиш Сваліве, Свалйави, Свалйаве, Свалйіве) - розташована на річці Латориці, при впадінні в неї річки Свалявки (бас. Тиси). Існує з 12 ст. При розкопах виявлена старовинна оселя з поч. 1 тисячоліття до н.е., венедське поховання із зброєю. У 16-18 ст. входила до складу Мукачівсько—Чинадіївської домінії. У 19 ст. стає значним господарським центром, починається використання мінеральних джерел, організовується склотарне виробництво, розвивається деревообробна промисловість. З початку 20 ст. почав діяти лісохімічний завод. Сьогоднішня Свалява відома оздоровчими закладами, які працюють на базі родовищ гідромінеральних ресурсів.