Закарпаття завжди цікаве для туристів, кожен українець повинен тут побувати, та повернутись з родиною, приятелями. Адже, окрім чисельних природних об’єктів, пам’яток архітектури та культури, тут ще є свій неповторний колорит місцево гастрономічної традиції.
Всі ми знаємо про виноробство та виноградарство, але, що ми знаємо про пивоваріння?
Історія пивоваріння на території сучасного Закарпаття має давні традиції, так історик та краєзнавець Йосип Кобаль у своєму дослідженні “Історія закарпатського пивоваріння” визначив основні з них:
- Територія Закарпаття з ХІ століття входила до складу Угорського королівства. В епоху угорських королів Арпадовичів (ХІ-ХІІІ століття), на території королівства, переважно в монастирях варили вже пиво, та використовували його, як ліки. Що цікаво, серед монарших орденів, які лікували пивом хворих і засновували лікарні, був орден йоанітів. Така лікарня існувала і в місті Берегово.
- Науковці та історики мають чисельні писемні джерела з XVІ століття про пивоваріння на території усього сучасного Закарпаття.
- Історія та традиція варити пиво в Мукачево має майже пів тисячолітню історію. Так, в замку міста Мукачево уже в 1568 році була перша пивоварня. Історики стверджують, що пивоварня, задовольняла потреби німців, які охороняли замок.
- У часи княгині Ілони Зріні та графа Імре Текелі пивоваріння процвітало не лише в місті Мукачево, але й навколишніх гірських районах краю. Так, є довідка про те, що у 1684 році Імре Текелі видав господарський наказ, де згадується, що пиво на рівні з вином та горілкою продають в мукачівських корчмах.
- Пиво використовували, як грошову одиницю для розрахунків за роботу. Воно було дешевшим за вино, через це було вигідніше для розрахунків за охорону замку німецьким солдатам.
- Документи за 1668 рік, що стосується мера Ужгорода стверджують, що староста повинен надавати дозвіл на варіння пива й приватним особам, до того ж, розводити хміль у спеціальних садах. У той час пиво на території сучасного Закарпатті варили не тільки з класичного ячменю, а й з інших зернових культур – пшениці, вівса, а ще з меду.
- Князь Ференц Ракоці ІІ, 1 березня 1701 року видав документ, в якому зазначено факт заснування пивного заводу у Підгорянах, місто Мукачево.
- Ференц Ракоці ІІ 1704 році видав інструкцію для своїх урядників комітату Мараморош, в якій згадується і варіння пива, але пиво тут варили не з чистого ячменю, а змішуючи ячмінь з вівсом.
- Володарем заводу в Підгорянах з 1728 року стала родина графів Шенборнів, пиво отримало назву «Мукачівське», продавалось на території угорського королівства, потім в Чехословаччині, та радянському союзі.
- На Виноградівщині, у смт Вилок у 1843 році існував великий пивний завод. Його описали як будівлю довжиною 50 метрів, у якій знаходилися все необхідне для пивоваріння.
Що маємо сьогодні?
- За останні роки в Закарпатті досить активно розвивається та відроджується культура пивоваріння
- Створено та працює коло 10 приватних пивоварень, де варять крафтове пиво (Craftbeer – дослівно перекладається як “ремісниче пиво”).
- Розробляються екскурсійні тури: дегустація пива в Закарпатті
- Перший з’їзд крафтових пивоварів Закарпаття пройшов 17 березня 2015 року
- Перший фестиваль Вариське пиво відбувся в місті Мукачево, у вересні 2016 року
Турінформ Закарпаття