Сергій Овчаров – організатор благодійного велозаїзду #bikeforlight, власник компанії Snowteam, велосипедист та бігун. Тренування займають значну частину його життя, тому ідея проекту виникла природним чином.
В інтерв’ю Сергій поділився ритуалами, які допомагають йому залишатися продуктивним в роботі та регулярних тренуваннях, а також розповів про проект #bikeforlight (https://www.instagram.com/bike_for_light/).
На обкладинці твоєї сторінки у Фейсбук зображені перевернуті гори. До того ж помітили, що в інстаграмі (https://www.instagram.com/ovcharov.founder/) теж багато гір i снігу. Можеш розшифрувати цю тему “вічної зими” :)?
Чому гори? – Тому що дійсно це подобається і надихає мене. Цікавим фактом є те, що коли повертаюсь на батьківщину в Запорізьку область (а там степи), то цього не вистачає, дефіцит гір. Подобаються гори, подобається сніг – це дуже красиво та динамічно, тому що в горах погода часто непередбачувана, в цьому і є свій шарм.
Ще одне питання щодо соціальних мереж. Коли ти обирав назву акаунту, то чому зупинився на ovcharov.founder?
Тут допоміг мій улюблений фільм “Засновник”. Це історія про створення мережі Макдональдс. У мене є ідея створити франшизу – систему тюбінг парків та зимового відпочинку, назва акаунту буде про це нагадувати.
Можеш назвати найбільш незвичайне місце, де тобі доводилось працювати?
Найемоційнішим робочим процесом, у якому брав участь, був тест нового ратраку у Високих Татрах, курорт Ясна (Словаччина). Сам процес я лише спостерігав, але і це було надзвичайно. Робота закінчилась вечерею у панорамному ресторані на вершині гори – там завжди після роботи збираються оператори ратраків. Уявіть: захід сонця, туристів немає, нереальний краєвид… Смак чаю, який я там випив, пам’ятаю й досі (посміхається).
Заговорили про роботу, тож наступне питання про неї). Знаємо, що ти маєш багато поїздок, особливо в зимовий період. Як тобі вдається суміщати активні тренування, поїздки і такий інтенсивний робочий режим?
Доволі все просто – тренування ставлю в приоритет. Зранку я роблю процедуру, яка називається Магія ранку. Це, коли прокидаєшся о 5-5:30 і все основне робиш зранку, коли ще всі сплять, тобі ніхто не дзвонить і не турбує. Відповідно мені не так важливо, що буде протягом дня, які корективи внесе життя, бо у мене все важливе вже зроблено зранку.
Щодо тренувань, то раніше вони були зранку, але зараз зранку я відвожу дітей до школи, тому весною цього року тренування роблю в другій половині дня.
Якщо говорити про роботу в дорозі, то в зимовий сезон з грудня я звертаюсь за допомогою до водія, який керує авто, а я можу спокійно працювати.
Розкажи трохи більше про Магію ранку. Тобі не важко її робити – адже рано потрібно прокидатися, а потім напружений робочий темп і тренування. Як ти справляєшся?
Основа Магії ранку для мене те, що я жайворонок. Лягаю спати о 21-21:30, оскільки мінімум 8 годин здорового сну – основа комфортного життя з такою кількістю тренувань. Також маю правило – вечеря до 18 години та спокійний відпочинок без телефону до сну.
Магію ранку стабільно роблю цією весною. Чи не важко її робити? Важко, але досвід дали 3 марафони. За час підготовки та самих марафонів я зрозумів одне: наш мозок – не наш товариш у справі тренувань. Бо він хоче зробити наше життя максимально зручним та комфортним, а розвиватись та досягати чогось – це по суті “проти” мозку, це вихід із зони комфорту. Тому тут я не аналізую, подобається це мені чи не подобається, я просто мушу це зробити. Для того, щоб пробігти марафон – треба зробити певний об’єм тренувань – не треба думати, а просто робити. Так само і з магією ранку. Прокидаючись, я хочу спати, я не хочу нічого робити, але проробляючи кожен пункт, я включаюсь і програмую себе.
Якщо протягом дня відчуваю сильну втому, а потрібно включитись в серйозний робочий процес, то я використовую техніку коротких снів. Засинаю на 15-20 хвилин і можу ще 2-3 години якісно попрацювати. Взимку дуже часто цією технікою користуюся.
Скажи, на твою думку, чи впливають активні заняття спортом на спосіб мислення? Який твій досвід?
Сучасний світ перевантажений інформацією, тому у мене принципова позиція – не користуватися мобільним телефоном (музика і тд) під час тренувань. Наприклад, на вихідних я маю велотренування. Одне з них – це 4 години. За цей час я насолоджуюсь природою, мій мозок розслабляється і в думках настає порядок, приходять певні рішення, ідеї.
Наприклад, минулих вихідних під час велотренування до мене прийшли дві геніальні (сміється) ідеї , які я планую втілити цього року. Тобто, для мене це свого роду медитація, можливість розставити все по своїх місцях.
Зрозуміло, цікаво.
Розкажи, будь ласка, більше про благодійний велозаїзд, до якого ти зараз готуєшся. Як виникла ідея створення такої події?
Мені дуже цікаве питання виховання дітей і ситуація така, що не важливо, що саме ти будеш говорити дитині, крім особистого прикладу.
Я вірю в те, що людина або розвивається, або деградує. Є три напрямки розвитку – духовний, тілесний, інтелектуальний. Мій тілесний розвиток – це заняття спортом. Але будь-які заняття можуть набриднути, тому потрібно ставити перед собою якусь мету і прагнути до неї.
Відповідно, проїхати з Києва в Закарпаття орієнтовно 800-900 км в залежності від вибору дороги – є наразі моєю метою. Розуміючи, що я витрачу на підготовку 3 місяці, проїду десятки тисяч кілометрів під час тренувань. А все заради чого? Фото в соцмережі зробити? Окей, але ж можна зробити і щось корисне! Якщо воно спрацює, то буде круто. А там – завтра чи післязавтра ще хтось поїде, і користь особистого прикладу зросте ще більше.
У мене є певний біль, тому що в зимовий період я дуже активно переміщаюсь по країні на авто і бачу те, що культури пішохідного, велосипедного руху взагалі немає. Тобто, я добре керую автомобілем, але декілька раз був на сантиметр від страшних ситуацій, де може обірватися чиєсь життя. А ціна питання – якась звичка, максимум!
Тому ідея виникла, я нею поділився з друзями, однодумцями – людям сподобалось. Так і з’явилась ідея #bikeforlight, що в перекладі означає “Крути велосипед заради світла”. А тепер, коли з кимось вже ділишся, то немає шляху назад, і по друге – є підтримка.
Розкажи детальніше, що це за подія?
Це благодійний велозаїзд з Київської в Закарпатську область через локації, до яких я та моя команда маємо відношення по роботі та які є партнерами події. За велосипедом буде їхати авто – технічна підтримка. Будемо знімати влог, показувати перебіг велозаїзду, розповідати про велотренування як частину здорового способу життя, говорити про безпеку руху на дорогах, показувати якісь цікаві місця по маршруту. Тобто, зробимо все, щоб привернути увагу до проблеми – безпеки пішохідного та велосипедного руху на дорогах України.
Благодійна складова проекту – збір коштів на покупку 5 000 флікерів для дітей школярів. Чому 5 000? Тому що протягом зимового періоду близько 5 000 дітей з шкіл Закарпатської, Київської та Львівської області безкоштовно покатались в наших тюбінг парках і ми маємо зв’язок з цими школами. Йде літо – ми проїдемось, зберемо кошти, виготовимо флікери. Далі ми зформуємо робочі групи, які будуть роздавати флікери безпосередньо дітям. А школярі зможуть користуватися цими браслетами вже під час навчального року.
Давай на закінчення короткий бліц? Відповідай, не задумуючись.
Процес чи результат? (сміється) Немає відповіді.
Чим ти пишаєшся? Можливістю жити.
Працюєш під звуки? Класичної музики.
Якщо не велосипед, то…? Літак.
Дякуємо за розмову)
Взаємно!
Контакти:
Наш інстаграм @bike_for_light
Фейсбук (Приєднатись до події) https://cutt.ly/ynfrfba
Номер телефону (а також вайбер/телеграм/вотсап) +380 (99) 638 5733
Електронна пошта bikeforlight@gmail.com
Зробити пожертву: https://crowd.incomm.space/project/bikeforlight/
Наш сайт: https://www.bikeforlight.info/