Найсмачніше – найпривабливіше! Як поєднати найкращі пропозиції, знакові об’єкти регіону так, щоби зберегти і розвинути історичну, культурну і, зокрема, гастрономічну спадщину та зацікавити гостей відвідати край і залишити гроші, отримавши якісні послуги і гарні враження.
Про це спілкувалися на семінарі «Дороги вина та смаку – інструмент розвитку територій Закарпатської області як еногастрономічних туристичних дестинацій».
Перший захід проєкту, який здійснюється за підтримки Євросоюзу, в регіоні провели 25 листопада у Берегові на базі компанії Шато Чизай. Як наголошують ініціатори, виноробня є «локомотивом» розвитку виноградарської і виноробної справи щонайменше на Закарпатті, винного туризму, а також активно просуває до втілення ідею Дороги вина і смаку.
Ціль семінару – обговорити проблемні питання розвитку та просування еногастрономічного туристичного продукту сільських територій Закарпатської області. Також – поділитися з потенційними учасниками Дороги вина та смаку Закарпаття міжнародним досвідом і практикою Одещини, Дороги вина та смаку Української Бессарабії. А ще – об’єднати зусилля однодумців для розвитку області через проєкт.
Після екскурсії Шато Чизай та Музеєм винороба Чиза, унікальним освітнім проєктом компанії, відкритим цьогоріч у жовтні – до роботи.
Учасників заходу привітали засновник Шато Чизай Геннадій Гутман, Берегівський міський голова Золтан Бабяк і модератор заходу, директор виноробні Анатолій Полосков.
Вони засвідчили спільне бачення: Закарпаття має величезний потенціал, заслуговує стати туристичною перлиною України, та й світу, і слід братися до роботи активно і разом.
Доктор Саверіо Савіо, лідер проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» (далі Проєкт ГЗ), окреслив акценти: «Закарпаття має унікальний етнокультурний потенціал, також і потенціал еногастрономічних ресурсів. Важлива роль виноробної сфери, адже за нею серйозний бекграунд, тисячолітня історія. Проєкт бачить завданням підтримку виробників, які зацікавлені в провадженні захищених географічних зазначень і у високому рівні роботи. Сьогодні йтиметься про наш пілотний проєкт – Дорогу вина та смаку Української Бессарабії, яка вже є на Одещині, вивчимо досвід. Це поширена в Європі практика, вважаємо, цей інструмент може успішно працювати для Закарпаття. Сподіваємося, що незабаром так і станеться». Саверіо Савіо повідомив: Проєкт продовжили до лютого 2010-го року, відтак Дорога вина та смаку Закарпаття матиме більше підтримки.
Олена Мотузенко, національна експертка Проєкту ГЗ з питань ГЗ для харчових продуктів та гарантованих традиційних особливостей, експертка з питань еногастрономічного туризму, кандидатка географічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, наголосила: «Україна має заявити себе в ланці виноробних країн світу, країн еногастрономічного туризму. Зараз ми тут, щоби представити виробникам Закарпаття інструмент організованих еногастрономічних маршрутів, який дозволяє комплексно розвивати територію. Підтримує виробника, дає додану вартість і розвиває місцеву громаду. Еногастрономічний туризм світовий тренд, це індустрія зі 150 млрд $ річних прибутків. І має стати трендом в Україні. Робота Дороги вина та смаку Української Бессарабії уже сприяє тому, що, наприклад, Болград перетворюється на туристичний осередок, і місцева влада вкладає кошти в інфраструктуру, у фестивалі. Ми активно просуваємо Дороги вина та смаків як нову туристичну пропозицію України, презентуємо виробників на форумах, контактуємо з туроператорами, ведемо інформаційні кампанії. Всі ці дії в комплексі дають результат, закликаємо Закарпаття братися до роботи!».
Про досвід і маркетингові інструменти просування розповіла Алла Плачкова, національна експертка Проєкту ГЗ з розвитку сільських територій, і співвласниця сімейної виноробні «Колоніст», що є одним з центральних елементів Дороги смаку та вина Української Бессарабії. «Сьогодні ми перебуваємо в історичному моменті, це дуже цінно! Це унікальна можливість створити новий високоякісний імідж України як виноробної країни, як країни еногастрономічного туризму. Невеликий приклад: за усього лише півроку, як діє Дорога смаку та вина Української Бессарабії, відвідини об’єктів, на ній розміщених, зросли на 30%. Як учасниця, бачу винятково позитивні сторони. Проєкт допомагає в промоції, а ще познайомив і об’єднав нас для розвитку регіону. Роботи дуже багато, треба використовувати всі механізми для просування своїх об’єктів і продуктів. До речі, один з них – це фестивалі, і хочу привітати Шато Чизай з першим таким масштабним Святом Молодого вина, яке пройшло на чудовому рівні!».
Валерія Бондаренко, національна експертка Проекту ГЗ питань створення та розвитку Доріг вина та смаку, висвітлила теоретичні і практичні моменти процесу, а саме розповіла про партнерство громадськості, бізнесу, влади й організацій міжнародної техдопомоги у формуванні та розвитку регіонального еногастрономічного туризму.
Світлана Злобіна, національна експертка Проєкту ГЗ з питань ГЗ для харчових продуктів і гарантованих традиційних особливостей, експертка з розвитку еногастрономічного туризму, вела мову про культурно-гастрономічну спадщину України, важливість її збереження та використання як принади для гостей. Пані Світлана порадила виробникам залучати свої унікальні продукти до Ковчегу смаків України, і загалом – відшуковувати, відроджувати гастрономічну спадщину і розвивати її.
Безпосередньої роботи і з виробниками, і з гостями в туристичній і, зокрема, гастрономічній сфері на Закарпатті стосувалися виступи місцевих фахівців.
Федір Шандор, доктор філософських наук, професор УжНУ, президент Закарпатської туристичної організації, озвучив проблемні теми, як-от стан готовності місцевих туристичних локацій до прийому туристів та якості продуктів на існуючих туристичних маршрутах. «Якість, наявність продуктів і реклама – все це потрібно 365 днів на рік, для того, щоби туристична сфера жила», – каже експерт.
Олексій Медведєв, представник готельно-розважального комплексу «V&P», розповів про досвід виробництва гастрономічних сувенірів. Це спосіб подарувати гостю емоцію, місцевим продуктам опинитися у нього на кухні, і спонукати туриста повернутися в регіон та конкретну локацію, стати постійним клієнтом. Пан Олексій поділився ідеями також щодо роботи з просування об’єктів, продуктів і послуг у соцмережах.
Віктор Михайлов, власник ресторану «Порядний ґазда», вів мову про місцеві традиційні продукти й проблему захисту найменувань та відновлення виробництва. Головний його акцент – слід поважати своє якісне, а не ганятися за сумнівним імпортом. Навів приклад закарпатського шовдаря, який не поступається, а, може, і смачніший за прославлені хамон і прошутто. «Треба поважати себе, колег, свого гостя, любити те, що робиш і свій край!», – наголошує ресторатор.
Олена Мотузенко й Анатолій Полосков підвели підсумки семінару, запросили всіх відповідальних виробників долучатися до проєкту і разом розвивати Закарпаття й усю Україну. Того ж дня Саверіо Савіо, Генадій Гутман і Алла Плачкова зустрілися з головою Закарпатської ОДА Ігорем Бондаренком, який запевнив у підтримці ідеї Дороги вина і смаку Закарпаття.
Семінар організували: Проєкт Європейського Союзу «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні»; Виноробна компанія Шато Чизай; Національна туристична організація України; КНУ ім. Т. Шевченка.
По додаткову інформацію звертайтеся на сторінку Проєкту: https://www.facebook.com/GIs4Ukraine/. А щодо Дороги вина та смаку Закарпаття – в Шато Чизай, компанія створює регіональну Асоціацію виноградарів і виноробів, що братиме участь в організаційній роботі: chizay.com.