У наш час вислів “Ужоцький бальнеологічний курорт” може видатись незрозумілим… на відміну від ХІХ-поч.ХХ століття. Ужок — ще одна перлина Закарпаття, природний потенціал якої цінувався і використовувався у минулому.
Знаємо, що у 1880 р. курортний комплекс мав дві будівлі із 13 кімнатами і 21 ванною, а у 1900 р. тут діяла модерно облаштована водолікарня з двома купальними відділами, готелі “Корона” та “Берчені”, гарні прогулянкові зони із статуями і фонтаном.
Весь комплекс мав цікаву трирівневу структуру:
- перший рівень — це парк із 50-ма деревами, 4-ма мінджерелами (Марішка, Етелка, Св. Василя…), статуєю Меркурія;
- на другому — знаходилась відома статуя Геракла, пізніше перенесена до Ужгородського замку (було й однойменне джерело);
- на третьому — функціонувала більшість згаданих будівель. Все це ми можемо побачити на листівці 1900 р.
З дорожніх нотаток тогочасника знаємо, що двічі на день біля статуї Меркурія грали та співали ужгородські роми, щосуботи організовувались танцювальні вечори, а вартість проживання коливалась від 180 до 250 філерів, що оцінювалось ним як “досить дорого”.
Однак, Ужок користувався попитом у свій час. Мінеральні води тут різної мінералізації та складу. Вважалось, що вони здатні допомагати при багатьох захворюваннях. Їх вживали як напій та застосовували в бальнеологічних процедурах. Оздоровчим вважався і місцевий клімат. Цікавими для відвідувачів були гірські краєвиди та вершини Бескид, витоки р. Уж, дерев’яна церква бойківського стилю (до слова, у 2013 р. включена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО).
Внаслідок І світової війни, у 1915 р., ця рекреаційна перлина зруйнована назавжди, хоча спроби її віднови були… У 1926 р. місцева влада виступала з такою ініціативою, зумівши повернути землі з приватної власності до громади. Піднімалось питання у 1940 р., проте відновлення не вважалось доцільним через дорожнечу і потенційні ризики прикордонної зони.
Довідка від “Турінформ Закарпаття”:
- Краєзнавчий проект спрямований на висвітлення історії розвитку туристичної та санаторно-курортної діяльностіі Закарпаття ХІХ-ХХ ст.
- Автори: Богдана Носа (ст. викл. фак-ту туризму та міжнародних комунікацій УжНУ), Віктор Суліма (доброволець, поціновувач історії)
- Матеріали, представлені на цій сторінці, є результатом досліджень авторів архівних документів, наукових праць, публікацій тогочасних ЗМІ в супроводі доступних ілюстрацій.
- Ви можете приєднатись до їх сторінки “Turystyka Zakarpattia / Туристика Закарпаття”.
Читайте також цікаві публікації від “Турінформ Закарпаття”: