В Ужгороді 27 квітня 2012 року відбулась робоча зустріч «Розвиток Карпатського бренду для місцевих продуктів харчування» для зацікавлених сторін, з числа виробників продукції, науковців та експертів з туризму у створені Карпатського бренду.
У ході зсідання, координатор Проекту FiBL Наталія Прокопчук представила останні рішення Державного секретаріату з економічних питань (SECO, Швейцарія) щодо ідеї створення майбутнього проекту розвитку Карпатського бренду для продуктів харчування. Учасники обговорили наступні кроки, які потрібні для досягнення спільної цілі.
Як повідомив Лідер Проекту FiBL Тобіас Айзенрінг, продукти харчування з Карпат користуються високим попитом не тільки серед українських споживачів, а й серед багатьох іноземних туристів. Цінність карпатських краєвидів, культури та традицій формують основу високо оціненим продуктам харчування, що є важливим капіталом та значним джерелом доходу для регіону.
За словами керівника Туристичного інформаційного центру Закарпаття Олександра Коваля, сьогодні, однією з ключових передумов підвищення конкурентноздатності традиційних товарів та послуг, що виробляються у Закарпатті, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку є підвищення оцінки їх якості та престижності споживання. Споживати продукцію, що виготовлена в Українських Карпатах, а для нас у Закарпатті вже зовсім скоро стане престижно. Екологічність умов вирощування сировини, традиційність та натуральність технологій створення продукту формуватиме маркетингову цінність та додану вартість. Споживач у Києві, Донецьку, Харкові, Одесі знає, що таке Карпати, але мало хто знає, а що саме вробляється у Карпатах.
Науковцями кафедри туризму УжНУ вже розроблено попередню концепцію подальших кроків, щоб підкреслити ідентичність тих груп товарів, що є традиційними для Карпат, підсилити тих виробників, що займаються натуральним та традиційним виробництвом. У людей є досвід, бажання, потреба створювати та відтворювати технології, адаптовувати їх до сучасних реалій. На нашу думку, до числа найважливіших інструментів формування свідомості та усвідомлення споживачем відмінностей між продуктами що є традиційними для регіону, виробленими на основі традиційних технологій та продуктів, що виробляються у промислових масштабах є формування бренду, під котрим ми розуміємо репутацію та імідж, певний набір очікувань та асоціацій, що виникають у споживачів, та породжують у них зв’язок з місцем виготовлення, торговою маркою, або виробником, повідомив Олександр Коваль.
За словами проректора УжНУ, завідувача кафедрою туризму Федора Шандора, за останні роки в Закарпатті створено декілька унікальних проектів, не лише для Закарпаття, але й України загалом, це перш за все єдина Карпатська сироварня у селі Нижнє Селище, дегустаційний зал меду, лекварю. Ми переконані, що розвивати туризм, без економічного розвитку громад не можливо. На кожному малому виробництві працюють люди, у створенні традиційних продуктів приймають участь сотні жителів нашого краю. Кінцевий продукт коштує дорожче, але унікальність, походження, смакові властивості дозволяють продати його дорожче. Дані продукти дозволяють рекламувати туризм та відпочинок у Закарпатті.
Сьогодні формується перелік перспективних груп товарів, що можуть бути об’єднані Карпатським брендом. Територією впровадження проекту, стануть 4 області українських Карпат.
Людмила Коваль для «Турінформ Закарпаття»