Культурний шлях село Дерцен розповідає про історію, культурну матеріальну і нематеріальну спадщину, про людей та туристичні можливості громади.
Туристичний інформаційний центр “Турінформ Закарпаття” розпочинає серію публікацій про Культурний шлях село Дерцен, чудові культурні туристичні маршрути нашого краю, що направлені на розвиток туризму та популяризації громад Закарпатської області.
Програма покликана посилити туристичну привабливість регіонів шляхом стимулювання місцевого культурного розвитку громад та генерування конкурентоспроможних культурних продуктів.
Реалізацією цього проекту займається туризмознавець і фахівець з туристичної гостинності Максим Адаменко. Ми звернулись до нього з запитанням, чому він обрав саме село Дерцен?
- Дерцен знаходиться на туристичному шляху з міста Мукачево до міста Берегово, багато хто проїздить повз, як до кордону так і до популярних термальних басейнів у тому ж таки Берегово ну й звісно Косино. Мені стало дивно, чому туристичний трафік оминає село? Тим більше, що на сільському пагорбі встановлено найбільший хрест України. А крім нього село має інші туристичні родзинки. То ж як тільки Український культурний фонд оголосив конкурс, вагання з поданням проекту, з розвитку культурного туристичного маршруту не було. То ж проект було написано, подано, було не просто з відбором, але проект все ж таки був підтриманий. Вже за цей час його реалізації, зміг дізнатись значно більше про історію і культуру села Дерцен, ніж очікував. Село приречене на туристичний успіх. Треба лише трохи допомогти.
Що потрібно знати про історію села Дерцен?
- Перша письмова згадка в писемних джерелах з 1321 року
- Село на північному краю озера Серне вже було відомим у 13 столітті. Хоча за археологічними даними на місці села існували поселення часів неоліту, енеоліту, бронзи, раннього заліза, латену та давньоруського часу. Тут же, на вершині тераси – знаходиться давньослов’янське поселення VIII – IX століть.
- У 14-му столітті село було власністю королеви. Історичні документи свідчать, що село Дерцен переходило до рук різних феодалів і королів: сім’ї Сене, Палоці, з XVI століття сім’ї Добо, а частина земель села Дерцен тоді належало на праві власності сім’ям Бенецкі, Чато, Форгач, Мункачі.
- За Сатмарським мирним договором 1711 року всі володіння Ракоці, у т.ч. і село Дерцен перейшло до рук Габсбургів, які згодом передали село знаменитому лікарю і судді графу Йоханну Вейсу. В 1794 році Йоханн Вейс змінив прізвище та ім’я на Дерчені Янош. Він був освіченою людиною і справним землевласником: писав книги по медицині і виноградарству, відкрив завод з виробництва галунів і багато зробив для розвитку села.
- Після Тріанону – від 1920 року Закарпаття входило до складу Чехо-Словаччини, а з 1938 року знову Угорщині. З 1944 року в село прийшла радянська влада. З 1991 року – Україна.
Про ідею маршруту, інші пам’ятки та об’єкти, які варті уваги для візитерів села Дерцен, ми будемо розповідати, у наших подальших публікаціях. Слідкуйте за анонсами на сайті.
Довідка від “Турінформ Закарпаття”:
- Проект «Культурний шлях село Дерцен» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва (SME.DO ) при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
- Більш докладно історія і сучасність села буде розкрито в публікаціях, під час реалізації проекту “Культурний шлях Дерцен”.