Версії походження назви кузні Гамора
- згідно першої версії, назва кузні походить від слова «гамор», що з німецької означає «молот»
- згідно другої версії – від прізвища австрійського підприємця Гамора, що теж має право на існування
- третя версія нам каже, що від від слова гамір, адже робота кузні завжди супроводжувалась гамором та шумом.
Яка з версій підходить Вам, обирати Вам.
Скільки років кузні Гамора?
Це ще одне улюблене запитання чисельних гостей. Місцеві розповідають, що точна дата заснування кузні Гамора невідома, але відомо, що в середині XVIII ст.. на місці майбутньої кузні діяла паперова фабрика, яка вже використовувала силу падаючої води та виготовляла високоякісний папір. Згідно інформаційних джерел, кузня була заснована приблизно наприкінці ХІХ ст.
Що цікаво треба знати про кузню Гамора?
- Конструкція кузні є аналогічною до тих кузень, які знаходяться в Німеччині та Словаччині
- В час заснування кузні, на ній, майстрами ковалями працювали словаки
- Кузня працювала безперервно, в три зміни, та виробляла продукцію не тільки для місцевих жителів, а й для мешканців Румунії, Угорщини та колишньої Югославії
- Кузня Гамора повноцінно функціонувала і працювала до повені 1998 року, яка зруйнувала греблю, і таким чином, кузня перестала працювати
- Згодом, кузню взяли в оренду приватні підприємці, які за власний рахунок відремонтували кузню, не пошкодивши її первісний механізм.
- На сьогоднішній день, кузня Гамора діє, як музей, і, як кузня. Тут виготовляють лопати, мотики, рогачки для винограду, для мешканців села та довколишніх сіл, а також сувеніри для туристів у вигляді підкови
- Будівля та місце, де на сьогодні діє Кузня «Гамора», має вже 300 років, кузня є однією з небагатьох серед подібних діючою у Європі
- Щороку, в останню неділю червня, на території кузні проводиться фестиваль ковальського мистецтва “Гамора”.
- Водяна кузня “Гамора” – унікальний об’єкт, оскільки має статус музею і водночас діє як нормальна кузня, де виготовляється звичайний реманент для мешканців села і околиць.
Як працює кузня Гамора?
Вода з річки Лисичанка надходить кількасотметровим обвідним каналом до дерев’яного лотка, з якого вода поступово падає на колесо, тим самим обертаючи його разом з валом, з якого рух передається на молот.
Кузня працювала на повну потужність, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю. Її взяли в довгострокову оренду підприємці, подружжя Віктора та Ольги Петровці, що власним коштом відтворили кузню, зберігши первісний варіант її механізму.
Ви можете переглянути коротке відео, про те, як працює водяна кузня Гамора у селі Лисичево. Зверніть увагу на професійні рухи майстрів, а також на регулювання швидкості роботи молота. Це неймовірно цікаво.
У приміщенні водяної кузні у селі Лисичево виготовляють інвентар для господарських потреб селян. То ж цей непереривний процес триває вже понад століття та передається від майстра до майстра.
Дана технологія занесена у перелік Нематеріальна культурна спадщина Закарпаття. І на ще одному короткому відео, Ви зможете побачити як це відбувається.
Довідка від Туристично інформаційного центру “Турінформ Закарпаття”
Як добратись:
- Найкращий спосіб дістатися до призначеного пункту – це на власному транспорті чи автобусом з напрямку Ужгород, Мукачеве, Хуст у сторону Іршави
- Маршрут: Іршава – с. Білки – Імстичеве – Довгий – Бронька – Лисичово, або зі Сваляви через село Керецьки до села Лисичево.
- На відстані 40 км. від районного центру – місто Іршава та 7 км. від залізничної станції Кушниця.
Адреса музею-кузні «Гамора»: село Лисичево, Іршавський район, Закарпатської області України.