Музей – пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури 1795 року Церква Святого Духа у селі Колочава належить до найвидатніших архітектурних досягнень Закарпаття.
У Колочаві-Горбi біля головної дороги сперечається стрункістю зі смереками дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа.
Згідно з написом на одвірку «Создан храм сей 1795 при парохові Іоані Попович при царі Францишкі ІІ майстрові Ференц Текка. Тоді був великий голод». У давні часи голод часто супроводжував верховинське життя і подібні нещастя часом фіксувалися у парохіальних книгах, а в Колочаві запис потрапив навіть на одвірок церкви.
Двозрубна тридільна церква струнка і досконала в пропорціях. Головні об’єми дивовижно збалансовані по горизонталі й вертикалі. Висока вежа над бабинцем завершена чудовим бароковим ансамблем з гранчастої бані з дашком, ліхтаря та кулястої главки над ним.
Дерев’яну двоярусну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви, перенесено до збудованої неподалік православної церкви й оббито бляхою. Таким чином, дзвіниця, якою користувалася громада, втратила своє архітектурне обличчя, а церква, що була довго закритою і називалася «музеєм атеїзму», зовні залишилася недоторканою в своїй первісній красі, хоча й була повністю спустошена всередині.
Іконостас храму
Церкву зняли з реєстрації діючих храмів 9 січня 1953 року. Згодом ікони було вмонтовано до іконостасу Шелестівської церкви в Ужгородському музеї архітектури і побуту. Колочавська церква вціліла завдяки статусу музею, а портрети вождів пролетаріату були встановлені на місці іконостасу. Пам’ятку відреставровано у 1969–1970 рр.
Читайте також: