Нещодавно в Києві відбулися дві чергові весняні туристичні виставки-ярмарки, присвячені сезону “весна-літо”. З метою ознайомитися з новими тенденціями туризму і запропонувати власні послуги, у них взяли участь і представники закарпатських турагенцій.
Своїми думками і враженнями за підсумками виставки поділилася з читачами газети учасниця цього велелюдного заходу Світлана Чернова, директор однієї з туристичних агенцій краю. Особливості закарпатського відпочинку
– Світлано Яківно, чи не загубилися пропозиції відпочинку в Закарпатті й для краян у нескінченному потоці запрошень із цілого світу?
– Кожного разу, повертаючись із чергової подорожі, я з подивом і захопленням констатую: “Немає кращого місця на землі, ніж Закарпаття”. У Єгипті гори не заліснені, у Таїланді бракує свіжого, насиченого киснем і прохолодою, повітря, у Франції – міцної дружби багатьох націй і народностей, в Ізраїлі – численних чистих витоків різноманітних підземних вод… У Закарпатті ж є все, навіть море, правда підземне. А ще – можливості краян відпочивати і вдома, і за кордоном. До мор¬ського узбережжя Болгарії, Чорногорії, Хорватії, Греції майже така ж відстань, як до україн¬ських берегів Чорного й Азов¬ського морів.
– Із такими показниками наш край повинен бути туристичною меккою і кожний його житель мав би себе реалізувати сповна…
– Натомість збільшуються “діаспори” наших земляків у США, Чехії, Італії, Португалії, Греції. А в будівництво незначної кількості нових санаторіїв і комфортних готелів вкладаються кошти заможних американців, киян, які, правда, часто-густо є вихідцями із Закарпаття і назавжди закохалися в цей клаптик землі.
– Чому склалася така ситуація? Невже наші земляки розучилися ґаздувати і приймати гостей?
– На жаль, активному розвитку туризму не сприяє наше законодавство. Нормотворцям слід підтримати тих ентузіастів, які бажають інвестувати в збереження й відновлення закарпатських замків, займаються розвитком туристичної інфраструктури краю, проводять презентації рекреаційних та екскурсійних можливостей Срібної Землі. На місцевому рівні бажано активніше стежити за чистотою громадських місць, берегів річок, під’їздів до пам’яток історії та архітектури, узбіччя доріг місцевого значення.
– Чи вміють закарпатці відпочивати?
– За останні десять років менталітет закарпатців помітно змінився, й зокрема їхнє ставлення до відпочинку. Зняти стрес, оздоровитися, набратися творчої енергії на морському узбережжі стало не менш важливим стимулом для наших краян. Переважна більшість закарпатців намагається взяти відпустку влітку або на початку осені й виїхати за межі краю. У цей час туристичні агенції працюють на повну потужність, підбираючи відпочинок на будь-який смак та кишеню. А ось взимку і навесні саме час закарпатцям створювати свій туристичний продукт і продавати його світу.
– Наскільки успішним був останній зимовий сезон щодо відвідування туристами Закарпаття?
– Найкращою для нас була зима 2007-2008 років. Із початком фінансово-економічної кризи наприкінці 2008-го відвідування туристами краю знизилося приблизно на 30 %. Цьогоріч бажаючих відпочити у грудні-січні дещо побільшало. Оскільки останніми роками до нас приїжджали небідні туристи, отож вимагали й відповідної якості послуг. Гості хотіли проживати в добротних готелях, їздити в комфортному транспорті, слухати грамотних і закоханих у свій край екскурсоводів.
Чомусь часто стверджують, що відсутність снігу на новорічні свята впливає на результати зимового сезону в Закарпатті. Наших агентів за межами краю, які пропонують путівки до Срібної Землі, налаштовуємо на те, що сніг у горах і катання на лижах – це тільки додаткова атракція. Головною ж є можливість поринути в атмосферу зимового Середньовіччя за допомогою закарпатських замків, неповторних компактних містечок у супроводі гідів, які знаються на місцевій історії.
Надзвичайно ефектною і незабутньою у туристів є можливість власноруч доторкнутися до оздоровчих принад краю – відвідати термальні купальні, попаритися в чанах із мінеральною водою, спробувати смак чистої і найсмачнішої джерельної води, на повні груди вдихнути насичене киснем повітря гірських лісів. Чимале задоволення отримують туристи й на наших різноманітних фестивалях, які часто відбуваються в різних куточках краю.
Зрештою, ті, хто прагнув обов’язково покататися на лижах, не повернулися додому незадоволеними. На Красії і Плаю був бажаний сніг і чудові можливості активно відпочити для найвимогливіших клієнтів.
Криза і відпочинок у Карпатах
– Наскільки глобальна криза вплинула на діапазон туристів, що відвідують Закарпаття?
– Значно зменшилася кількість іноземних гостей і масового україн¬ського туриста, який не ставить великих вимог щодо комфорту, проте прагне якомога більше побачити і пізнати. Туроператори зуміли вчасно переорієнтуватися і пристосуватися до нових умов зимового сезону, і “гарячих турів” на теплі моря майже не було. Тому закарпатці новорічно-різдвяні свята проводили переважно вдома або в сусідніх країнах Східної Європи. Свою негативну частку додала й паніка довкола епідемії грипу. Школярі зі Східної України, які традиційно приїздили до нас на зимові канікули, тепер залишилися вдома, а чимало турбаз – без клієнтів. Якщо раніше путівки в Україні продавалися до початку грудня, то в цей пері¬од тури в Закарпаття можна було купити практично за день до виїзду групи.
На якість обслуговування вплинув і традиційний закарпатський менталітет: “Бізнес бізнесом, а свята – це святе”. Як наслідок, голодні туристи блукали вечорами в пошуках відчиненого ресторанчика або кафе. У Мукачеві та інших закарпат¬ських райцентрах замало культурно-розважальних комплексів, які були би здатні зайняти вечірнє дозвілля наших гостей. Уже котрий рік поспіль туристи дивуються унікальною берегівською термальною водою, але водночас жахаються “совковою” інфраструктурою басейну. І навіть не здогадуються, що такі ж лікувальні джерела є в Мукачеві.
Новинкою нинішнього зимового сезону можна назвати вечірні відвідини в “замок кохання” – Сент-Міклош, що у Чинадієві. Вони відбувалися у втаємниченій атмосфері при свічках і під звуки закарпат¬ських колядок у виконанні місцевих дитячих бетлегемів.
– Які проблеми туристичної галузі краю вимагають нагального втручання влади і фахівців?
– Згідно із законом про туризм діяльність екскурсовода і гіда-перекладача дозволяється за наявності спеціального дозволу, виданого місцевою облдерж¬адміністрацією. У Закарпатті організованим групам із сусідніх областей розповідають чомусь навіть ті, хто вперше до нас приїхав, чи той же водій автобуса або іноземні гіди, які досі вважають наш край своєю годівницею. Через це наші туристичні агентства й екскурсоводи втрачають роботу, прибуток, бюджет недоотримує відрахувань, а туристи – якісної, насиченої і різноманітної інформації про Закарпаття.
Наші краяни, навпаки, перебувають у дуже жорстких умовах, коли виїжджають у подорожі за межі області.
– Що нового чекають відвідувачі краю від закарпатських виробників туристичного продукту?
– Нових маршрутів і розваг. Ознайомившись з околицями Ужгорода, Мукачева, Сваляви і закохавшись у наш край, молоді, енергійні мандрівники прагнуть побачити Королівський, Вино¬градівський, Хустський замки, Центр Європи, помилуватися природою Карпатського заповід¬ника, пройтися Свидовецьким хребтом, взяти участь у водному сплаві на Тисі, побувати на літніх народних святах. Ми любимо наших туристів і готові показати їм найкращі куточки Закарпаття. Проте гостям краю дуже не вистачає сучасного аеропорту, аби не долати додаткових переїздів із сусідніх країн. Але це поки що наша мрія.
Олексій Філіппов джерело Закарпаття онлайн