Євгеній Фенцик будитель, священник педагог, культурно-політичний діяч, його пам’ятник в Ужгороді знаходиться у самісінькому центрі міста.
Унікальність скульптури полягає втому, що незважаючи на активне релігійне та політичне життя Фенцика, його скульптура пережила всі режими, які не без слід пройшли Ужгородом (угорська влада , радянська епоха.).
Євгеній Фенцик народився 5 жовтня 1844 р. в селі Малій Мартинці Березького комітату (нині Свалявський район) у сім’ї священика місцевого храму Св. Петра і Павла Андрія Фенцика. Початкову освіту Євгеній здобув у рідному селі, відтак вчився в Ужгородській та Сатмарській (Румунія) гімназіях, а далі – на теологічному факультеті Віденського університету.
1869 року він розпочав виконувати свої священичі обов’язки як священик та душпастир. Служив він у с. Бочаревицю (Іршавський район),с. Буківці (Воловецький район), у с. Дусині (Свалявський район). с. Порошкові (Перечинського район) у Великому Раковці (Іршавський район), у с. Горінчеві (Хустський) район.
Часті переміщення отця Євгенія Фенцика до різних церковних приходів були пов’язані з недовірою до нього з боку місцевої австро-угорської влади та керівництва Мукачівської єпархії – особливо, коли єпископами були Стефан Панкович (1867-1874) та Іван Пастелі (1875-1891), які сприяли політиці мадяризації підкарпатських русинів.
Окрім релігійної діяльності Євгеній Фенцик проводить і культурно-просвітницьку діяльність. Видає і редактує (з 1885) півмісячник «Листокъ», що друкувався мішаною російською і церковно-слов’янською мовою, проте популярний «Додатокъ» друкувався мовою, зближеною до народної.
Євген Фенцик написав:
- поема «Коріятович», балади, оповідання та повісті з життя інтелігенції й духовенства: «Нищие духом», «Учитель Неборака», історична драма «Покорение Ужгорода»; деякі твори під псевдонімом Владимир.
- Автор шкільних підручників, публіцистичних статей.
- Вибрані твори: «Собрание сочинений» (1932).
Можемо по-різному оцінювати спадщину Євгенія Фенцика, як духовного отця, просвітителя і культурного діяча Закарпаття. Його вклад в розвиток нашого краю внесений.
Його пам’ять була увіковічена, та встановлено пам’ятник в Ужгороді роботи нашої землячки Олени Мондич-Шинелі. Урочисте відкриття пам’ятника відбулось 16 травня 1926 року. Замовником скульптури є Общества карпаторуських студентів “Возрожденіе”.
За замовлення Товариства будучи ще студентом Олена Мондич-Шинелі отримала замовлення на виготовлення бюсту. Проект був схвалений Міністерством народної освіти Чехословаччини, яке погодилося закупити пам’ятник, якщо він буде встановлений в одному з міст Підкарпатської Русі. Відкриття пам’ятника взяло на себе Общество ім. Олександра Духновича в Ужгороді, головою якого був о. Євменій Сабов.
Пам’ятник в Ужгороді знаходиться у невеличкому скверику поміж будівлею колишньої синагоги (сучасна Закарпатська обласна філармонія) та театру ляльок «Бавка».
Поблизу можемо побачити:
- Будинок равина
- Будівлю філармонії, колишня синагога
- Пам’ятник в Ужгороді – Ференцу Лісту
- Пам’ятник в Ужгороді -помічнику Святого Миколая
- Пам’ятник в Ужгороді – художнику Рошковичу
- Пам’ятник в Ужгороді – Карпатія
- Пасаж Баті
Джерело: Турінформ Закарпаття