Перша історична зустріч представників гірськолижних зон Закарпаття відбулась 13 листопада 2015 року в селищі Вишково, Хустського району, в приміщенні ресторації “Пабло-Кіблер”.
На зустрічі були присутні представники з 7 з 9 районів де працюють гірськолижні витяги : Великоберезнянщина, Перечинщина, Воловеччина, Міжгірщина, Рахівщина, Тячівщина, Хустщина.
Директори, власники, інструктори, представники фірми “Doppelmayr” познайомилися та обговорили спільні питання і проблеми, а саме роботу зимових шкіл, нелегальних інструкторів, травматичності на схилах, конфлікти зі сніговими скутерами, постійної відео-трансляції, літній сезон на схилах, створення календаря роботи, юридичний супровід діяльності гірськолижних витягів – завершився ПЕРШИЙ зїзд-форум представників гірськолижних зон Закарпаття – створенням Клубу гірськолижних зон Закарпаття.
Серед питань, що обговорювались представниками підприємств краю, що надають послуги канатних доріг, підйомників на гірськолижних курортах Закарпаття, на передодні нового сезону, були питання: засніження трас, безпеки гірсько лижних трас, робота інструкторів, захист інтересів.
Позитивним є той момент, що основні гірськолижні зони Красія, Драгобрат та Пилипець є учасниками всеукраїнських змагань. Але на сьогодні нема єдиного календаря подій, який зміг би інформувати не лише любителів лиж, але й інших туристів та стимулювати їх візит у гори.
Допомоги у просуванні, розвитку потенціалу потребують, як існуючі так і новостворені витяги, зокрема про це зазначили представники села Завадка, де працює витяг.
Представники гірськолижних траса відзначили ряд проблем та питань, які так чи інакше виникають у процесі діяльності та потребують тих чи інших рішень, а саме:
- Проектно-архітектурних рішень. На сьогодні багато проблем пов’язаних з тим, що виділення землі, будівництво канатних доріг, та прилеглої інфраструктури
- Експлуатації канатних доріг та підйомників у цілому. Перевірка технічного стану, профілактика корозії та старіння металу, агрегатів та матеріалів.
- Будівництва та експлуатації системи штучного засніження. Альтернативи природному повинні бути. Зрозуміло це дорого, але ці питання слід вивчати та шукати альтернативні рішення.
- Безпеки гірськолижних трас. Потрібно працювати з лижниками та формувати культуру поведінки на трасі. Лижники повинні бути відповідальними за свої дії на схилах гір. Адже, рівень на навики дуже відрізняються.
- Захист від лавин (окремі зони). В Закарпатті існує загроза сходу снігових лавин, часто її провокують ті ж самі лижники, сноубордисти. З цим слід працювати, та запобігати.
- Догляд за гірськолижними і лижними трасами. Всі думають про сезон, але доглядати за трасами потрібно й у міжсезоння. Лише якісний підхід й комплексне управління протягом цілого року здатні підвищити безпеку та якість траси.
- Будівництво сноупарків. Послуги на ці проекти мають попит, та здатні підвищувати привабливість територій.
- Пропускні і касові системи. Питання посилення контролю пропуску відвідувачів, запровадження гнучких систем обліку, ціноутворення.
- Системи інформації та зв’язку. Впровадження практичних систем передачі інформації, відеокамери, інтернет зв’язок.
- Послуги на горі (харчування, допомога). Відвідувачі гірськолижних схилів потребують якісних послуг. Про це теж треба подбати, адже це буде приваблювати й інших туристів.
- Сервіс та прокат на гірськолижних комплексах. Розвиток додаткових послуг, співпраця з компаніями виробниками, продажу спорядження.
- Дитячі гірськолижні гірки. Вчити кататись на лижах, сноубордах потрібно в окремих місцях, де дітям було б безпечно. На трасах слід вводити градацію розмежування катання за віком.
- Адміністрування та управління, юридичний захист інтересів. Паспорти та проекти схилів, поведінка на схилах, безпека туристів, укладання угод, захист інтересів та прав сторін.
- Робота навчальних центрів, підготовка інструкторів та персоналу. Це питання дуже важливе, з огляду на безпеку та якість послуг.
- Гірськолижна поліція, чи патруль. Учасники зібрання, одноголосно висловили підтримку думки, що потрібно вирішувати питання безпеки на території гірськолижних трас та курортів. Це б могли зробити патрулі, чи спеціалізований підрозділ поліції. Всі розуміють, що сьогодні такого права у охоронців нема, але робота патруля, чи поліцейського повинна бути направлена на підвищення безпеки відвідувачів гірськолижних трас. Адже, відвідувач траси повинен себе безпечно почувати, а тих хто перевищує швидкість, катається у стані алкогольного сп’яніння, несе загрозу життю, здоров’ю інших, не дотримується правил громадського порядку потрібно знімати з траси, та притягувати до адміністративних покарань, згідно законодавства.
Окремі питання потребують додаткового юридичного супроводу, адже треба розробляти нормативну базу, та вносити зміни до законодавчих актів.
Олександр Коваль, керівник «Турінформ Закарпаття»