Унікальні природні умови району будівництва дозволили народитися незвичайному інженерному рішенню, яке має назву Теребле-Ріцька ГЕС.
Дві річки Теребля і Ріка розташовані майже паралельно, з невеличким вододілом по Бовцарському хребту, але на різних за висотою рівнях.
При такому розташуванні гідростанції виникала можливість використання натурального перепаду: воду із басейну р. Теребля пропонувалося скидати у басейн р. Ріка, що значно підвищувало потужність водного потоку.
Для здешевлення та прискорення будівництва проект поступово змінювався. Первинний варіант компонування станційного вузла складався у 1948 році, коли ще актуальними вважалися питання безпеки прикордонних об’єктів. Тому розробники намагалися забезпечити повний захист від повітряної атаки, запроектувавши підземну станцію із забетонованим у скелі трубопроводом. За цим варіантом машинний зал і розподільне устаткування проектувалися на глибині 30 м.
У документах робочого проекту як остаточний був прийнятий інший варіант ГЕС, у якому передбачалося спорудження головного вузла з греблею висотою 40 м на р. Теребля, влаштування тунелю через вододіл двох рік, будівництво станційного вузла на р. Ріка.
Для будівництва споруд гідроелектростанції, організації селища співробітників і влаштування самого водосховища було відведено землі кількох сіл. Для обрахування збитків, пов’язаних із затопленням земель і майна громадян та організацій, скликали комісію.
У матеріалах роботи комісії, які також зберігаються у ЦДНТА України, зазначено: “Облвиконком прийняв рішення включити населення села Вільшани у кількості 161 двора, хутора Крисове (15 дворів), і хутора Бовцар (10 дворів) до контингенту осіб, які підлягають переміщенню за межі Закарпаття, в порядку виконання наявного плану державного переселення”.
Обґрунтуванням для виселення мешканців до інших областей України стала недостатня кількість земель на Закарпатті, а також тодішня загальнодержавна тенденція до ліквідації маленьких хуторів і утворення з них більш крупних населених пунктів.
У 1956 році нову Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію успішно було введено в дію. До наших часів на цьому унікальному об’єкті працюють турбіни, виготовлені фінською фірмою “Френсіс” і генератори заводу “Уралелектроапарат”, які згадуються ще у Паспорті ГЕС 1948 року.
Гідросилове обладнання ГЕС зараз уже вважається зношеним і застарілим, але знаходиться у робочому стані.
До відома інформація про ГЕС в Закарпаття:
- ГЕС розташована в долинах річок Тереблі й Ріки, та є єдиною гідроелектростанцією, що розташована у долині 2-х річок.
- Потужність 27 000 кВт
- Щорічне виробництво електроенергії в середньому (залежно від рівня води в річках) 123 млн. кВт-годин
- Після спорудження греблі виникло водосховище об’ємом 23,7 млн. м
- Площа водного дзеркала — 1,6 км
- Між річками споруджено дериваційний тунель завдовжки 3,7 км, яким води ріки Тереблі через ГЕС потрапляють до річки Ріка.