Відвідуючи Ужгородський замок, посередині замкового подвір’я увагу гостей привертають руїни фундаменту – це руїни першої ужгородської церкви, храм Святого Юрія, який згадується писемними джерелами вже у 1248 р.
У той час це була невелика кам’яна споруда, зведена із тесаних каменів-квадрів, навколо церкви розміщався цвинтар, заможніших міщан ховали в самій церкві, під долівкою нави.
Коли у XIV ст. володарями міста стали Другети і звели в місті палац, вони перетворили церкву на родове місце поховання членів своєї сім’ї. У XVI ст. храм значно розширили, а до східної стіни добудували спеціальну поховальну крипту – глибоке підвальне приміщення з кам’яними стінами та склепінчастою цегляною стелею. Вхід до крипти закривала масивна прямокутна кам’яна плита. Після того як церкву зруйнували, стеля крипти обвалилася.
Тлінні останки колись могутньої родини Другетів донині спочивають під цими, порослими травою й чагарником, похмурими руїнами. Однак церква святого Юрія відома не тільки як місце поховання Другетів.
У її стінах 24 квітня 1646 р. була укладена Ужгородська церковна унія.
Того дня у місті було особливо людно. З ближніх і дальніх околиць сюди стікалися люди. Всі готувалися до великого свята.
Урочиста процесія пройшла містом до церкви. Тут після святої літургії 63 православні священики склали на руки єпископа Дьєрдя Якушича визнання католицької віри.
Акт проголошення ужгородської унії відбувся. Та минуло ще майже 100 років, перш ніж греко-католицька віра поширилася серед усього українського населення краю.
Свідкові унії, замковій церкві, на жаль, не судилося дожити до наших днів. У 1728 р. її спопелила страшна пожежа. Католицькі вірники щє деякий час намагалися відродити храм, але в 1762 р. його розібрали, а матеріал використали на будівництво нової церкви в центрі міста, сьогодні це Римо-Католицький храм Св.Георгія на вул Волошина. Тоді ж відкрили й крипту, однак жаданих скарбів, за винятком золотого перст-ня графа Балінта Другета, не знайшли.
Минали роки, десятиліття. Місце, на якому стояла церква, поступово поглиналося землею. Згодом вже мало хто з ужгородців пам’ятав про цю першу у своєму місті церкву. А коли на поч.XIX ст. семінаристи засадили замкове подвір’я фруктовими деревами, то про церкву нагадувала лише глибока, обведена стіною яма, колишня крипта, що поросла чагарником. Про загадкове місце з’явилися різні здогадки, домисли, легенди.
Як писав у середині XIX ст. перший історик Ужгорода Карой Мийсарош, цю яму в народі прозвали “відьм’ячою”, оскільки тут близько 1730 р. нібито спалили ужгородську відьму, жінку Юрія Сюча Марію Рушковську. Проте документального підтвердження страти чаклунки не знайдено. Походження легенди пов’язане, очевидно, з пожежею 1728 р.
План замкової церкви в Ужгороді, створений у 1776 році (ймовірно, проект відбудови замкового храму та перетворення його на греко-католицький собор).
Відпочинок у Закарпатті буде не повний, без екскурсії в Ужгород. Плануючи відпочинок в Ужгороді заплануйте відвідати Ужгородський замок та відвідати руїни найстарішого храму Ужгорода.
Перебудована протягом XIV-XVI століть, та розібрана у 1740-1746 роках, будівля поринула у забуття на два століття.
Тільки під час розкопок у 1978 році вдалося віднайти фундамент та крипту церкви, про існування якої лише здогадувались.
Корисна інформація від “Турінформ Закарпаття“
- Дегустація вина у Закарпатті
- Замки Закарпаття
- Як доїхати до Закарпаття
- Фестивалі, святкування на території Закарпаття
- Музеї, галереї на території Закарпаття
- Новини туризму, анонси подій, що відбуваються на території Закарпаття
- Карта Закарпаття
- Туристичні пропозиції в Закарпаття
- Види туризму в Закарпатті
З питань співпраці з порталом “Турінформ Закарпаття” (розміщення інформації, новин, розробки турів та маршрутів) звертайтесь за допомогою електронної пошти office@tourinform.org.ua
Джерело: Турінформ Закарпаття