Гастрономічна дегустація «Смак Закарпаття». Трохи фотовражень.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Суворо заборонено читати цей текст та роздивлятися фото на голодний шлунок. Якщо ви це робите – відповідальність за наслідки ви берете на себе!
Сталося так, що хороший мій товариш і земляк, дотепник і ресторатор з м.Перечин, патріот Закарпаття і перечинщини в особливості Михайло Барник запросив мене взяти участь у тестовому “прогоні” кулінарно-туристичної атракції, яку півтора місяці готував ресторан, власником якого Михайло є.
Це – ресторан “Підкова” у місті Перечин. Відомий тим, що має цілу армію своїх прихильників і поціновувачів тамтешньої східноєвропейсьької кухні в Ужгороді і навіть далі. Зайшовши у “Підкову” у вихідні – ви зустрінете там ужгородців, мабуть, більше, ніж перечинців. Є й такі, хто двічі-тричі на тиждень їздить туди обідати – для сучасних авто 20 км в один бік – не штука.
У тестову групу, окрім мене, потрапили ще кілька закарпаьських журналістів. З тих, хто розуміється на добрій їжі й напоях. Також – відомий блогер та ресторанний критик, власник популярного і “страшного” для рестораторів ресурсу test.uzhgorod.ua Олександр Богданов. А також – туризмознавці: завідувач туристично-інформаційного центру Олександр Коваль, проректор УжНУ, знаний туризмознавець Федір Шандор та його колега з Києва – завідувач кафедри туризму одного зі столичних ВУЗів, професор.
Прибули ми у “Підкову” саме напередодні вечері. Ну і, звісно, почали із фотографування пам’ятнику підкові.
Чекін і коротка нарада по розкрутці ресторану у популярній мережі “Підкова у мережі Foursquare” від найдосвідченішого форскверщика Закарпаття. 😉
Заходимо. Тут нас вже чекають ті, хто розділить з нами непросту долю тестера-дегустатора.
Фотографуємо табличку з розкладом роботи (щоб не перепитувати телефоном зайвий раз) і табличку, яка обіцяє нам безкоштовний вай-фай (справді потужний і швидкий, але я вам не раджу, бо то геть ламає застілля. Треба розмовляти з людьми, які поруч, а не у інтернеті. Принаймні, сидячи у ресторані).
Ще одна підкова. Та їх тут повно!!!
Сідаємо за стіл. Кожен отримав ось такий буклет. Надрукований на крафт-папері. Малюнки – виконані Михайлом Барником особисто. (Дехто намагався не вірити у авторство малюнків, але прилюдно і власноруч намальований ним з натури кухоль усіх переконав.)
У буклеті, після короткого роз’яснювально-привітального слова, розписані усі страви, які гість отримує, купуючи програму “Смаки Закарпаття”.
Коротко суть: ресторан запустив, так би мовити, велике комплексне меню на чотирьох”, замовивши яке, ви отримуєте 15 смаків: 13 страв та два напої. Усього – десь 4 кілограми їжі на чотирьох. Голодними точно не залишитеся. Ось сторінки буклету, а для тих, хто не зможе вичитати з фото – я нижче частково розпишу.
Отже, у буклеті йдеться:
Вітаємо Тебе, дорогий гостю, у «Підкові», ти, мабуть, вже багато чув про закарпатську кухню, знаєш назви багатьох страв, але ще не все скуштував.
А можливо, Ти живеш у цьому прекрасному краї й тямиш у рідній кухні навіть більше ніж наші кухарі:)? Все одно, на нашу думку, Тобі буде цікаво спробувати смаки Закарпаття на одній тарілці,
так би мовити, за один присіст. Стравами, які будеш куштувати, ми хочемо показати всю багату палітру Закарпатської домашньої кухні. Тобто смаки та аромати національних кухонь тих народів, що віками жили І живуть тут, на Закарпатті!
Дегустація розрахована на чотирьох гостей. Ви, зі своїми друзями, спробуєте 15 страв, вагою близько чотирьох кілограм, а ще узвар і нашу фірмову «Сливовицю од діда Мішка»!
То ж запрошуємо на кулінарну мандрівку смаками Закарпаття. А ДЕГУСТАЦІЙНА КАРТА Тобі допоможе, розповідаючи про страви, якими смакуєш…
Це вже дуже багато тексту, тому треба зробити паузу і випити сливовиці “від діда Мішка” (наголос на “І”). Так у Перечині називають Михайла. МІшко. А сливовиця така холодна, що аж сичить. І навіть якщо вам зовсім-зовсім не можна – все одно варто пригубити заради аромату. Сливи і благородний солом’яний колір від бочки з шовковиці. Наливаємо.
Ух! А на столі вже перша подача. Сюди входять: ПОПРІГАШКА, ЗАКУРЕНА Й СОЛЕНА ПО-УКРАІНСЬКИ. Три види сала: варене, з паприкою й часником, копчене та солене
ШОВДАРЬ. Копчений задній окіст свині.(Культова страва на Закарпатті)
ПАРАДІЧКИ, ВОГУРКИ, ГЛИВИ Й КВАСНА КАПУСТА
Мариновані за нашим рецептом, закарпатські огірочки та помідори, солені гливи и квашена в дубовій бочці капуста;
ЖАБЛЯЧІ ЛАПКИ. Жаб’ячі стегенцята на Перечинщині почали готувати жителі села Тур’я-Ремета. їх, за легендою, навчили французькі солдати відступаючого війська Наполеона.
Скуштувавши все це – біжимо у кращі умови освітлення на терасу фотографувати всю цю красу.
Ось увесь “перший виніс” у кількості “на чотирьох”.
За цим подають заправлену квасолю з капустою.
Про неї “путівник столом” пише ось що:
ЗАПРАВЛЕНА ПАСОЛЯ. Немає, мабуть, на Закарпатті обійстя, де не готують ПАСОЛЮ. Звечора замочену Ф квасолю, щоб пом ‘якла, газдиня зранку починає варити з копченою кісточкою, квашеною капустою і заправляє домашньою сметанкою. А ЗРАНКУ, З ПОХМІЛЛЯ, ХОЛОДНА!..
За квасолею – вам подадуть банош. Традиційну гуцульську страву – кукурудзяну кашу з муки тонкого помолу, приготовану на сметані чи вершках і заправлену бринзою та шкварками.
Банош ще називають “голодною стравою”. Бо, кажуть, який би ти не був ситий – банош все ще зможеш з’їсти.
І це, мабуть, таки правда, бо банош – дуже смачний і ніжний.
Ну а після баноша починається справжня екзекуція. Тому що приносять головну страву. А це – коритце їжі. І у нім — відразу шість чи вісім страв. На момент його подачі я вже не міг точно порахувати:
- страпачки (картопляні галушки – словацька страва) під соусом з темних лісових грибів (вони набагато ароматніші ніж уславлені білі)
- колочена квасоля;
- тушкована капуста зі свіжиною (щось схоже на польськи біґос);
- гурка (циганська страва);
- пікниця (домашня вуджена і підсмажена ковбаса)
- печена картопля;
Розмір страви отакий. І що тут було робити — їсти чи фотографувати я не зорієнтувався. Словом… Дивіться фото і робіть що хочете. Замкніть собі холодильник на ланц чи прикуйте себе ланцом до батареї, я не знаю
Після того, як ви вже геть-геть не можете і запиваєте цю екзекуцію смаком холодним льодяним узваром з сушених яблук, груш і слив, над вами не змилуються, а принесуть ще пару млинців, политих двома повидлами: з яфин, зібраних на полонині Руній та з ароматних абрикосів, або як кажуть на перечинщині “барацок”.
Це все було дуже важко пережити і довелося ще випити сливовиці.
Декого з експертів дегустаторів додому довелося котити. Але чого не зробиш во ім’я розвитку туристичної галузі Закарпаття.
Спасибі “Підкові” і Михайлові Барнику за запрошення і довіру.Читачів – перепрошую за вимушену екзекуцію (у епіграфі я попереджав).
P.S. А, і мало не забув. Спробуйте собі уявити скільки коштує такий “набір на чотирьох”? (це якщо ви захлинулися слиною і не помітили цю цифру на одному з фото, або подумали, що це “бакси” або такий жарт). Ну приблизно. Не читайте далі.
Просто прикиньте цифру і спробуйте вгадати. Спробували? Раз-два-три! НЕ ВГАДАЛИ!
Станом на 1 липня 2018 року, вартість дегустації: 600 грн з 4-х осіб. Українських. За чотирьох. Тобто – 150 гривень з носа. Це не жарт. (Дайте киянам нашатирю.)
Довідкова інформація, як доїхати у Корчму “Підкова”:
- ресторан корчма “Підкова” знаходиться у м. Перечин, вул. Маяковського, 3, поруч з залізничним вокзалом.
- бронювання столиків, довідкова інформація за телефоном 050 188 3603, або 095 917 80 76
Інформацію та фото підготував: Олександр Попович
Читайте також: