Чи знаєте Ви, де знаходиться найглибша криниця в Закарпатті? Яка її історія та які легенди про її появу? Подробиці на сайті Турінформ Закарпаття.
Легенди про криницю в замку Паланок
Її збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням.
У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й всі вісім метрів у діаметрі.
Криниця в замку Паланок: легенда розповідає, що як довго не рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж саму фразу: «Пресвітлий княже, води немає», Корятович впадає у відчай. Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою.
Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все рівно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глибину колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки.
Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монета. Ось так швидко здійснюються бажання.
Довідкова інформація:
- Криницю замку “Паланок” визнано найглибшою криницею Закарпаття у 2009 році
- Знаходиться криниця під Старою башнею часів князя Федора Коріятовича, який володів замком Паланок із 1396 по 1414 рр.
- Вік криниці понад 600 років, це складна на той час гідро-технічна споруда
- Її видовбано у камяній скалі вулканічного походження, разом з крученими сходами, що збігали до рівня води
- Глибина криниці 76 метрів 16 см. До глибини 12,41 метрів колодязь має круглу форму, в діаметрі біля 3 метрів, викладений тесаним каменем (38 поясів). Дальше колодязь прямокутної форми, із звуженням донизу (2,7 х 2,4м).
- Глибина виїмки на дні 1,2 метри. Об’єм води 90,1 кубічних метри
- Вище від дна колодязя на 2,4 м вирубані 2 ніші для води: одна в західному напрямку довжиною 5 м, друга в північному – довжиною 2,4м. Обидві висотою в людський ріст. Використовувалися, як резервуари для накопичення води. Можливо із ними пов’язана народна легенда про качку, яку колись давно опустили на дно колодязя, а потім її побачили в річці Латориця, яка протікає недалеко від Замкової гори.
- Криниця в Мукачівскому замку функціонувала до 1897 року
- Реконструкція криниці в Паланку проведена у 2008 році
Серед інших цікавих знахідок які були знайдені в криниці замку Паланок слід відзначити:
- дверні ключі художньої форми та петлі
- кам’яні кулі (гарматні ядра), які датуються, як мінімум, XVIII століттям.
- Бочки-відра. Оскільки вони були розхідним матеріалом, то навряд чи старіші за 1897 – 1902 рр., відтоді вже криницею не користувалися.
Мукачівський замок “Паланок” входить до мережі “Туристичні марки”. Кожна туристична марка має свій номер, а разом вони утворюють систему з кількох сотень туристично-маркових місць по всій країні. Подорожуючи, мандрівники-колекціонери одночасно збирають ТМ і беруть участь у колекційній грі. Туристичні марки існують у 9 країнах Європи, а з 2007 року з’явилися і у нас, в Україні, і тепер система активно розвивається.
Мукачівський замок входить до числа пам’яток архітектури “7 Архітектурних чудес Закарпаття“, та до переліку “Книга рекордів Закарпаття”
Замок “Паланок” також входить до колекції монет “Дванадцать див України”.