Букові праліси та давні букові ліси Європи вивчатимуть науковці на конференції в Рахові

Карпатський біосферний заповідник із 16 по 18 вересня 2013 року проводитиме Міжнародну науково-практичну конференцію “Букові праліси та давні букові ліси Європи: проблеми збереження та сталого використання”, присвячену 45-річчю створення установи.

Для розгляду пропонуються наступні питання:

1. Сучасний стан інвентаризації та досліджень букових пралісів і давніх лісів;
2. Роль букових пралісів і давніх лісів у збереженні біологічного різноманіття;
3.  Значення букових пралісів та давніх букових лісів для пом’якшення впливу глобальних кліматичних змін та впровадження екологічних моделей сталого лісокористування;
4. Використання букових пралісів і давніх лісів у наукових, освітніх та екотуристичних цілях;
5.  Залучення фінансових ресурсів для збереження букових пралісів/давніх лісів та виплат компенсацій на розвиток прилеглих територіальних громад.
6. Природоохоронний статус букових пралісів і давніх лісів відповідно до категорій IUCN;
7. Створення та підтримка європейської мережі природоохоронних територій, що охороняють букові праліси і давні ліси, а також мережі співпраці між науковцями, які їх вивчають.

Адреса оргкомітету конференції:

«Україна – мій край заповідний» – природоохоронна акція, ініційована системою інтернет-розрахунків WebMoney.

Це перший проект на теренах України, в якому бізнес-структура проявляє соціальну відповідальність і підтримує природоохоронні установи. Шляхетна мета, яку поставили перед собою організатори, полягає у  приверненні уваги до цінних природних територій, проблем їх охорони та збереження.  У світлі проголошення Організацією Об’єднаних Націй періоду 2011-1020 рр. десятиріччям збереження біорізноманіття акція «Україна – мій край заповідний» набуває особливої ваги. Як зазначили експерти ООН, внаслідок діяльності людини на Землі відбувається глобальне вимирання видів у масштабах, яких природа не зазнавала з часів вимирання динозаврів. Заповідники та національні парки відіграють роль генофонду планетарного значення.

Організатори акції «Україна – мій край заповідний» розробили спеціальний додаток у мережі Facebook, в якому кожен може проголосувати за одну природоохоронну територію, а WebMoney надасть 1 гривню за кожен голос учасника. Загальна кількість голосів буде еквівалентною сумі, яку організатор вкладе у купівлю необхідного спорядження та обладнання для служби охорони. Зокрема планується закупити GPS-навігатори, спальні мішки, намети, рюкзаки, ліхтарі та ін. Спорядження буде передано установі-переможцю і дозволить інспекторам з охорони природи працювати ефективніше.

У проекті беруть участь всі 4 біосферні заповідники України (Карпатський, Дунайський, Чорноморський та Асканія-Нова) та 4 молоді національні парки – «Бузький Гард», «Двурічанський», «Хортиця», «Гетьманський». Таке представлення природоохоронних територій демонструє колосальне розмаїття української природи – від Чорономорського узбережжя до Карпатського високогір’я.

Голосування триватиме до 18 листопада.  Щодня кілька десятків людей з різних регіонів нашої мальовничої держави підтримують улюблені куточки заповідної природи. З перших днів акції утримувати верхню позицію у голосуванні вдається Карпатському біосферному заповіднику. В даному проекті це єдина установа, що представляє багату і різноманітну природу Українських Карпат. До речі, фото Долини нарцисів було обрано для ілюстрованої обкладинки акції «Україна – мій край заповідний».

Акцію вже підтримало понад 8 тисяч користувачів Facebook. Як для однієї з найбільших країн Європи, це не багато. Доведи свою соціальну активність – підтримай природні території на сторінці www.facebook.com/webmoney.ua.  

Вікторія Бундзяк,

начальник відділу пропаганди та екоосвіти Карпатського біосферного заповідника

Пік цвітіння Долини нарцисів у 2011-му припаде на 7-15 травня

УВАГА: На повноцінний розквіт Долини нарцисів впливають погодні умови. За оцінками фахівців, масовий розвікт Долини нарцисів очікується на період з 7 – 15 травня 2011 року.

Станом на сьогодні, 3 травня, вже зацвіло 10 % квітів.

Однак просимо зауважити, що терміни цвітіння дуже залежать від погодних умов: за теплої весняної погоди розвиток рослин проходиме швидше, за низької добової температури – уповільнюватиметься.

Долина нарцисів посіла 2 місце у конкурсі “7 природинх чудес Закарпаття”.

На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника “Долина нарцисів”. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі.

Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. Навесні ця місцевість отримує надзвичайно ошатний вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. І тоді долина нарцисів перетворюється. Як у чарівній казці, вона покривається суцільним килимом білосніжних нарцисів. Їх не висаджувала рука людини. Їх посіяла сама природа. Це дикі родичі садових нарцисів – нарциси вузьколисті. Дикі нарциси на вид дуже схожі на садові. І запах у них такий же приємний. Тільки дикі нарциси вище, а квітка крупніше, ніж у садових, і досягає в діаметрі іноді 10 сантиметрів. Проте, Долина нарцисів завдячує своєю славою не лише нарцисам.

Тут зустрічаються також інші види рослин, які занесені до Червоної книги України. Це, наприклад, астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Colchikum autumnale), шафран осінній (Crocus banaticus), кандик собачий зуб (Erethronium dens-canis), підсніжник (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum) та цілий ряд орхідей. Тут живуть такі рідкісні види тварин, як тритон звичайний (Triturus vulgaris) та озерна жаба (Rana ridibunda). Особливо багато видів метеликів: такі красені як адмірал (Vanessa atalanta), денне павине око (Inachis io), жалібниця (Nymphalis antiopa), будяківка (Cythia cardui), бражник винний малий (Deilephila porcellus) – не диво для цього регіону. Зустрічаються також і махаон (Papilio machaon), подалірій (Iphiclides podalirius), бражник Прозерпіна (Proserpinus proserpina), сатурнія мала (Saturnia pavonia), які занесені у Червону книгу України.

З огляду на таке різноманіття метеликів Долина нарцисів могла називатися також і долиною метеликів. Про долину нарцисів існує декілька легенд:

1. Найпопулярніша з них розповідає про те, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався, помер на цьому березі від туги.
2. Наступна легенда гласить що колись у давнину в Хусті у замку жив князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста жив гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванко теж бажав зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, були квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що долину вкрито біло-зеленим нарцисовим килимом.
3. Третя популярнна легенда каже, що поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За цією легендою у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву “Полянки” з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підгоняли волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині увздовж р. Хустець. За преданням уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
4. Остання легенда сповіща, що коли врорги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже заснувши на “нарцисовій” подушці, людина може і не прокинутися.

Місцезнаходження: Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, урочище Кіреші (4 км. від міста) Як дістатись: з Києва, Львова, Ужгорода поїздом до Мукачевого. Звідти автобусом, чи маршруткою до Хусту. Від міста до Долини нарцисів 4 км.

Варто знати, що зривання та пошкождення квіток карається штрафом ( 12 грн. за кожен нарцис).