Найкращі вина Срібної Землі 2024 року визначено в Мукачево

28-30 червня 2024 р. у місті Мукачево (Закарпаття) відбувся дегустаційний конкурс вин, що претендують на географічне зазначення “Вина срібної землі”. 

Фахівці провели збір та кодування зразків для конкурсу, відбулась калібрувальна сесія для членів журі. До складу журі входили представники Румунії, Угорщини, члени «Асоціації сомельє України» та головна редакторка Drinks+, міжнародного інформаційного партнера заходу «Вина Срібної Землі», Ольга Піневич-Тодорюк як суддя конкурсу.

Директорка конкурсу – професорка Одеського національного технологічного університету Наталія Каменєва; міжнародна спостерігачка (представниця FAO) – доктор технічних наук, завідувачка кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеського національного технологічного університету Оксана Ткаченко. 

Конкурс «Вина Срібної Землі», організовано ГО «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та проєктом Європейського Союзу «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA).

Організатори заходу ставлять за мету поширення інформації щодо впровадження системи географічного зазначення (ГЗ) в галузі виноробства. Система ГЗ є ефективним інструментом збереження унікальної виноробної спадщини регіону та його розвитку.

Оцінювання взірців вина на конкурсі «Вина Срібної Землі»

Конкурс вина оцінювався у 3-х номінаціях:

1. Вища нагорода конкурсу — Гран-прі.
2. Медалі: Золоті, Срібні, Бронзові.
3. Дипломи учасника конкурсу.

За результатами роботи дегустаційної комісії було зібрано 113 взірців від 32 виробників. 

Найвищу нагороду отримало вино “Троянда” 2002 року: Grand Prix у сумі 97,8 бала (за 100 бальною шкалою) отримав винороб Роман Мушка. 19 зразків вин нагороджені золотою медаллю, 32 — срібною, 37 — бронзовою.

Слід зазначити, що це вперше в Україні провели регіональний конкурс вин за міжнародним стандартом, коли розподіл балів відбувався за регламентом Міжнародної організації виноградарства і вин (OIV). 

Дегустатори працювали з використанням програмного забезпечення Gustos.Life, що функціонує на основі блокчейн.

Конференція «Вина Срібної Землі: філософія, стратегія та тактика розвитку географічного зазначення»

У неділю, 30 червня 2024 р., пройшла конференція «Вина Срібної Землі: філософія, стратегія та тактика розвитку географічного зазначення».

Вона спрямована на розвиток та популяризацію виноробної традиції Закарпаття шляхом зміцнення та просування географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Це включає створення конкурентоспроможного бренду, який базується на історичних, культурних та природних особливостях регіону, а також на впровадженні стандартів якості та інноваційних підходів у виробництві та маркетингу вин.

Під час конференції учасники конкурсу дізнались про історію та традиції, про хід проведення конкурсу, розвиток виноградно-виноробної галузі в період формування географічного зазначення “Вина Срібної Землі” та перспективи створення туристичного маршруту, а також про технічні сорти винограду Закарпатської області та систему контролю якості вин з ГЗ тощо.

Додамо, що члени Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття зараз активно готуються до реєстрації географічного зазначення “Вина Срібної Землі”. Це важливий крок для закарпатських виноробів, який свідчить про готовність розвиватися, вдосконалюватися та провадити роботу за європейськими правилами.

Система географічних зазначень — це законодавчо захищені схеми якості, які ідентифікують походження продукту з певної території, країни, регіону або місцевості. Вони мають сенс тоді, коли географічне походження продукту впливає на його особливу якість, репутацію, смак й інші важливі характеристики.

Завдяки особливому клімату Закарпаття, тяглій традиції виноробства у регіоні, залучення у галузь дрібних підприємців, вина від виробників регіону відповідають критеріям для того, аби отримати географічне зазначення.

Систему географічних зазначень розробили у 20-х роках минулого століття, щоб уникнути негативних наслідків індустріалізації в Європі. Це був час, коли активно нарощували промислове виробництво харчів. Масовість і здешевлення технології виготовлення ставили під загрозу існування малих виробників, котрі створюють продукти за традиційною технологією і з автентичним смаком. Щоб захистити їх, і розробили систему географічних зазначень.