У наш час вислів “Ужоцький бальнеологічний курорт” може видатись незрозумілим... на відміну від ХІХ-поч.ХХ століття. Ужок — ще одна перлина Закарпаття, природний потенціал якої цінувався і використовувався у минулому.

Знаємо, що у 1880 р. курортний комплекс мав дві будівлі із 13 кімнатами і 21 ванною, а у 1900 р. тут діяла модерно облаштована водолікарня з двома купальними відділами, готелі “Корона” та “Берчені”, гарні прогулянкові зони із статуями і фонтаном.

Весь комплекс мав цікаву трирівневу структуру:




     
  • перший рівень — це парк із 50-ма деревами, 4-ма мінджерелами (Марішка, Етелка, Св. Василя...), статуєю Меркурія;

  •  
  • на другому — знаходилась відома статуя Геракла, пізніше перенесена до Ужгородського замку (було й однойменне джерело);

  •  
  • на третьому — функціонувала більшість згаданих будівель. Все це ми можемо побачити на листівці 1900 р.


Ужоцький бальнеологічний курортЗ дорожніх нотаток тогочасника знаємо, що двічі на день біля статуї Меркурія грали та співали ужгородські роми, щосуботи організовувались танцювальні вечори, а вартість проживання коливалась від 180 до 250 філерів, що оцінювалось ним як “досить дорого”.

Однак, Ужок користувався попитом у свій час. Мінеральні води тут різної мінералізації та складу. Вважалось, що вони здатні допомагати при багатьох захворюваннях. Їх вживали як напій та застосовували в бальнеологічних процедурах. Оздоровчим вважався і місцевий клімат. Цікавими для відвідувачів були гірські краєвиди та вершини Бескид, витоки р. Уж, дерев'яна церква бойківського стилю (до слова, у 2013 р. включена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО).

Внаслідок І світової війни, у 1915 р., ця рекреаційна перлина зруйнована назавжди, хоча спроби її віднови були... У 1926 р. місцева влада виступала з такою ініціативою, зумівши повернути землі з приватної власності до громади. Піднімалось питання у 1940 р., проте відновлення не вважалось доцільним через дорожнечу і потенційні ризики прикордонної зони.

Довідка від “Турінформ Закарпаття”:



     
  • Краєзнавчий проект спрямований на висвітлення історії розвитку туристичної та санаторно-курортної діяльностіі Закарпаття ХІХ-ХХ ст. 

  •  
  • Автори: Богдана Носа (ст. викл. фак-ту туризму та міжнародних комунікацій УжНУ), Віктор Суліма (доброволець, поціновувач історії)

  •  
  • Матеріали, представлені на цій сторінці, є результатом досліджень авторів архівних документів, наукових праць, публікацій тогочасних ЗМІ в супроводі доступних ілюстрацій.

  •  
  • Ви можете приєднатись до їх сторінки “Turystyka Zakarpattia / Туристика Закарпаття”.


Читайте також цікаві публікації від “Турінформ Закарпаття”: