Серед густих карпатських лісів, у затишному селі Лисичево, заховалася справжня перлина української спадщини – унікальна водяна кузня «Гамора», витвір інженерної майстерності минулих століть, важливим культурний осередок, що зберігає та популяризує традиції ковальського ремесла в Україні. Сьогодні на території кузні, проводяться цікаві та пізнавальні екскурсії, діє музей та проводився щорічний фестиваль ковалів.
Гамора – диво інженерної думки на Закарпатті: місце, де оживає історія та мистецтво
Версії походження назви кузні Гамора
Існують три версії походження назви кузні Гамора:
- згідно з першою версією, назва кузні походить від слова «гамор», що з німецької означає «молот»
- згідно з другою версією - від прізвища австрійського підприємця Гамора, що теж має право на існування
- третя версія нам каже, що від слова гамір, адже робота кузні завжди супроводжувалась гамором та шумом.
Яка з версій підходить Вам, обирати Вам.
Скільки років кузні Гамора?
Це ще одне улюблене запитання чисельних гостей. Місцеві розповідають, що точна дата заснування кузні Гамора невідома, але відомо, що в середині XVIII ст.. на місці майбутньої кузні діяла паперова фабрика, яка вже використовувала силу води що падає та виготовляла високоякісний папір. Згідно з інформаційними джерелами, сама кузня була заснована приблизно наприкінці ХІХ ст.
Що цікаво треба знати про кузню Гамора?
- Конструкція кузні є аналогічною до тих кузень, які знаходяться в Німеччині та Словаччині
- В час заснування кузні, на ній, майстрами ковалями працювали словаки
- Кузня працювала безперервно, в три зміни, та виробляла продукцію не тільки для місцевих жителів, а й для мешканців Румунії, Угорщини та колишньої Югославії
- Кузня Гамора повноцінно функціонувала і працювала до повені 1998 року, яка зруйнувала греблю, і таким чином, кузня перестала працювати
- Згодом, кузню взяли в оренду приватні підприємці, які власним коштом відремонтували кузню, не пошкодивши її первісний механізм.
- На сьогоднішній день, кузня Гамора діє, як музей, і, як кузня. Тут виготовляють лопати, мотики, рогачки для винограду, для мешканців села та довколишніх сіл, а також сувеніри для туристів у вигляді підкови
- Будівля та місце, де на сьогодні діє Кузня «Гамора», має вже 300 років, кузня є однією з небагатьох серед подібних що діє у Європі
- Щороку, в останню неділю червня, на території кузні проводиться фестиваль ковальського мистецтва "Гамора".
- Водяна кузня "Гамора" - унікальний об'єкт, оскільки має статус музею і водночас діє як нормальна кузня, де виготовляється звичайний реманент для мешканців села і околиць.
Як працює кузня Гамора?
Вода з річки Лисичанка надходить кількасотметровим обвідним каналом до дерев'яного лотка, з якого вода поступово падає на колесо, тим самим обертаючи його разом з валом, з якого рух передається на молот.
Кузня працювала на повну потужність, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю. Її взяли в довгострокову оренду підприємці, подружжя Віктора та Ольги Петровці, що власним коштом відтворили кузню, зберігши первісний варіант її механізму.
Ви можете переглянути коротке відео, про те, як працює водяна кузня у селі Лисичево. Зверніть увагу на професійні рухи майстрів, а також на регулювання швидкості роботи молота. Це неймовірно цікаво.
https://youtu.be/dMvzuEhjCaU
У приміщенні водяної кузні у селі Лисичево виготовляють інвентар для господарських потреб селян. То ж цей непереривний процес триває вже понад століття та передається від майстра до майстра.
Дана технологія занесена у перелік Нематеріальна культурна спадщина Закарпаття. І на ще одному короткому відео, Ви зможете побачити як це відбувається.
https://youtu.be/rXAnk32DbQw
Що робить Гамору особливою?
- Інженерний шедевр: ковальські молоти приводяться в дію виключно силою води – це технологія, якій вже понад 150 років
- Місце сили та натхнення: тут щороку відбувається фестиваль ковальського мистецтва, де майстри з різних куточків країни демонструють своє вміння
- Живий музей: на відміну від звичайних експозицій, тут можна побачити, як народжується металевий виріб, та навіть спробувати себе в ролі коваля
- Поєднання природи та культури: після екскурсії можна прогулятися чарівними карпатськими стежками або скуштувати місцеві автентичні страви.
Довідка від Туристично інформаційного центру "Турінформ Закарпаття"
Як добратись:
- Найкращий спосіб дістатися до призначеного пункту - це на власному транспорті чи автобусом з напрямку Ужгород, Мукачево, Хуст у сторону Іршави
- Маршрут: Іршава - с. Білки - Імстичеве - Довгий - Бронька - Лисичово, або зі Сваляви через село Керецьки до села Лисичево.
- На відстані 40 км. від районного центру - місто Іршава та 7 км. від залізничної станції Кушниця.
Адреса музею-кузні «Гамора»: село Лисичево, Хустський район, Закарпатської області України.
Вам буде також цікавим наш матеріал на тему:
Що робити та куди піти на Іршавщині.
