Ріки й озера Закарпаття

Закарпаття — одне з небагатьох місць в Україні, де туристи можуть насолоджуватись красою гірських річок. Де шум ріки, краса природи дозволяє зняти стрес та втому від урбанізованого життя.

По глибоких долинах і ущелинам, якими порізані Карпати, мчать свої кристальні води гірські ріки, річечки і потоки. Їх нараховується близько 900, і усі вони відносяться до басейну Тиси — самої довгої ріки Закарпаття і самого великої притоки Дунаю.

Ріки й озера Закарпаття популярні своєю красою, для туристів створено багато турів та програм, для їх відвідування, подорожі та пізнання.

Головна річка Закарпаття — Тиса

Тиса бере початок на сході області. Зливаючись біля м. Рахова, її утворюють дві гірські річки: Чорна і Біла Тиси. Протікаючи головним чином у західному напрямку, частково по кордону з Румунією й Угорщиною, Тиса на території Закарпаття приймає праві притоки: Тересву, Смикаю, Ріку і Боржаву.

Ріки Латориця й Уж, після злиття на території Словаччини з ріками Лаборець і Ондава, утворюють Бодрог, що впадає теж у річку Тисау. Тиса і її припливи перетинають Карпати в поперечному напрямку, прорізаючи на своєму шляху ланцюга хребтів. У цих місцях ріки протікають по мальовничих ущелинах і тіснинам. Падіння рік тут дуже значно, плин швидше, що буяє каскадами і перекатами, русло покрите кам’яними брилами і порогами. У подовжніх долинах плин більш спокійне.

Читайте більше по темі: Закарпатська область

Озера Закарпаття

Єдине велике по розмірах озеро на території Закарпатської області, це озеро Синевир. Воно розташоване у верхів’ях річки Тереблі, на території НПП Синевир, у Хустському районі. Озеро розташоване на висоті 989 м. Загальна площа озера Синевир близько 7 гектарів, цей показник змінюється в залежності від пори року. Вода у озері на диво прозора й в окремих місцях досягає глибини до 20 м. У сонячні дні видно, як хлюпається в глибині води озерна форель, декілька видів.

У південно–східній частині Закарпатської області області на Свидовці й у Чорногорі, розташовано біля трьох десятків маленьких високогірних озер льодовикового походження.

Узимку ріки Закарпаття ненадовго замерзають, але бистрини в горах і в найсуворіші зими залишаються вільними від льоду. У сухий час року навіть більш великі ріки в багатьох місцях можна перейти убрід. Зате в період танення чи снігів великих дощів рівень води сильно підвищується, і невеликі струмки перетворюються в бурхливі потоки. Для регулювання стоку рік і захисту сільськогосподарських угідь від паводків в області здійснюються гідротехнічні роботи по випрямленню русявів, обвалуванню берегів і т.д.

 Річки Закарпаття

Річка Біла Тиса – ліва притока Тиси.

Довжина Білої Тиси 28 км, S – 489 км 2, річка утворюється злиттям потічків Стоговця і Банзатула на південно західних схилах Чорногорського хребта. На всьому шляху ріка відділяє гірський масив Чорногора від Рахівського масиву. Широкі річища, пороги і бистрини. П – 10 м/км. Живлення річки – змішане з переважанням дощового. Замерзає рідко. На окремих ділянках річище укріплене.

Річка Чорна Тиса – ліва притока Тиси.

Річка Чорна Тиса починається з джерел на пн. сх. схилі Свидовця на висоті близько 1500 м. Від м. Ясіня до міста Рахова вона впоперек прорізує Полонинські Карпати, відділяючи Свидовець і масив Чорногору.

Довжина Чорної Тиси 49 км, S – 315 км2, П – 16 м/км. Русло характеризується великою кількістю порогів. Живлення мішане. Береги переважно укріплені.

Річка Боржава — права притока річки Тиса

Довжина річки Боржава складає 106 км, S – 1360 км2. Річка бере початок з джерел з-під гори Стій (Полонинський хребет). Верхня течія має гірський характер. Долина V – подібна, Ш – 40 -900 м. Річище дуже звивисте, подекуди укріплене, є острови. Ш річки – від 0,6 м до 50 м. П – 13 м/км. Витрата води від 10 до 293 м3/c. Каламутність – 50-500 г/м3. Замерзає. Є дамби.

Річка Латориця — права притока Тиси

Латориця має довжину 191 км, S – 7680 тис. км2 (в Україні – відповідно 144 і 2900), в ужгородському районі, річка перетинає кордон зі Словаччиною. П – від 80 (при верхів’і) до 0,2 м/км (в Закарпатській низовині). Своєрідний характер її розташування зумовлює часте перетинання з транспортними артеріями, зокрема на під’їздах до Закарпатської низовини.

Річка Теребля — права притока Тиси.

Довжина річки Теребля складає 91 км, S – 750 км2. Утворюється злиттям Розтоку і Ріки, що беруть початок на пд. схилах Ґорґан. Перетинає Полонинський і Вулканічний хребти. Ш – 15 – 20, до 54 м. П – 9,3 м/км. Основна притока – Велика Уголька. Живлення мішане з переважанням дощового. Озеро Синевир має витік в Тереблю. У прибережній лінії річки Теребля збудована ГЕС. В районі річкового басейну виявлено мінеральні джерела.

Річка Тересва – права притока Тиси.

Довжина річки Тересва складає 56 км, S – 1220 км2. Утворюється в результаті злиття Брустурянки і Мокрянки біля с. Усть-Чорна. Більша частина басейну знаходиться у Вулканічних Карпатах. Протікає крізь Полонинський хребет. П – 6,1м/км. Живлення міщане з переважанням дощового. При березі є млини та ГЕС. Береги подекуди укріплені.

Річка Тиса – найбільша ліва притока Дунаю

Річка Тиса утворюється при злитті Білої і Чорної Тиси 4 км на північ від міста Рахова. Протікає крім України також по території Угорщини, Югославії, частково тече по кордону України з Румунією. Довжина річки 966 км, з них 223 км знаходиться в межах Закарпаття, S – 153 тис. км 2, в Україні – 11,3 км 2.

У верхів’ї долина вузька, при злитті з Чорною Тисою вона значно розширюється, але зберігає гірський характер. Типово гірський характер Тиса має до Великого Бичкова. Падіння русла тут не менше 4,5 м/км, швидкість течії – 3 м/сек. Ріка бурхлива і стрімка.

Нижче Тиса тече майже в широтному напрямі вздовж краю Хустської улоговини. Долина розширюється до 8 – 9 км. Падіння русла зменшується до 1,8, а швидкість течії -до 2 м/сек. Ширина русла 50 – 100 м, глибина – 2 м. Русло звивисте, розбите на рукави, які відділяють окремі острівки.

Нижче Хуста Тиса проривається через Вулканічний хребет, утворюючи так звані “Хустські ворота”. Круті і високі схили звужують долину до 1,3 км.

Нижче Виноградова Тиса набуває рис спокійної, плавної рівнинної ріки. Тільки заплава річки має ширину 10-12 км. Тут Тиса спокійна, широка, рівнинна красуня.

Водний режим Тиси нерівномірний. Весняні повені змінюються літніми, а потім – осінніми. Рівні води над меженню піднімаються до 4 м. В 1970 р. було зафіксовано високий паводок. Спад води спостерігається взимку. Каламутність води досягає 80 – 85, макс. – 220 г/м3. Замерзає Тиса лише нижче Виноградова.

Найбільшими правими притоками Тиси є Уж (133 км), Латориця (191 км), Боржава (106 км), Ріка (82 км), Теребля (80 км), Тересва (56 км), ліва – Батар. У верхній течії всі вони мають характер стрімких гірських річок, що течуть у вузьких, глибоких долинах, прориваючись через хребти і гірські гряди. При виході на рівнину долини їх розширюються, течія сповільнюється.

Річка Уж – ліва притока річки Латориці

Річка Уж протікає на території України та Словаччини. Бере початок з джерела на пд. зх. схилах Вододільного хребта, нижче по течії перетинає Полонинський хребет та Закарпатську низовину. Довжина річки Уж 133 км, S – 2770 км2 (в Україні відповідно 107 і 2010). Ш – 15 – 30, коло м. Ужгорода – 135 м. П – 7,2 м/км.

Живлення річки Уж мішане, річка має паводковий режим. Пересічна витрата води – 29 м3/с. При узбережжі є 2 ГЕС, гребля. Береги місцями укріплені. На цій річці стоїть і отримало від неї назву м. Ужгород.