
Ужгород оминув цей проміжний вид вуличного освітлення, одразу змінивши гасові ліхтарі на електричні. Перший міський голова Петро Сова у книжці “Прошлое Ужгорода” писав, що конкурс на будівництво електрозаводу міська управа оголосила ще 1893-го, та фірма “Електра”, з якою було укладено договір, збанкрутіла, затягнувши ідею електрифікації міста на кілька років. Лише 30 травня 1902 р. міська управа та акціонерне товариство “Ужгородська меблева фабрика” підписали договір, за котрим місто надавало фабриці 40-річну монополію на електрифікацію приватних будинків, громадських установ, заводів тощо, натомість товариство зобов’язувалося закупити ліхтарі та забезпечити вуличне освітлення Ужгорода. Незабаром вулиці й площі міста, а також деякі громадські установи освітлювалися ззовні 178 світильниками, які горіли від сутінків до півночі, а потім переключалися на економний режим, тобто з двох ламп працювала тільки одна.


Додайте коментар