Осінні курси екскурсоводів в Ужгороді

В обласному центрі Закарпаття, на базі кафедри туризму УжНУ розпочались традиційні осінні курси екскурсоводів, що включають теоретичні та практичні заняття.

У суботу 8 жовтня відбулась перша лекція, а вже у неділю 9 жовтня перша екскурсія, на якій група, що проходить навчання змогла почути і побачити основи побудови екскурсій, отримати первинне уявлення, щодо побудови формату екскурсії.

Інформаційно-методичне забезпечення здійснює “Туристично-інформаційний центр Закарпаття” та кафедра туризму УжНУ. 

Як повідомив зав. кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор, курси екскурсоводів включають теоретичні заняття з досвідченими викладачами та практичні заняття, на котрих закріплюються всі отримані навички професійного екскурсовода. Загальна тривалість курсів складає близько 200 годин, навчання відбуваються щотижня, і включають в себе лекційний теоретичний, практичний курс, групову та самостійну індивідуальну роботу.

Депутати ужгородської міської ради на черговому пленарному засіданні восьмої сесії одноголосно роголосувало за перехід на зимовий час.

“Таким чином, ужгородська влада відреагувала на скасування Верховною Радою “зимового часу”, – повідомили у прес-службі міськради.

Ужгород та Словаччину відділяє 1 км, та 1 година у часовому поясі, рішення Верховної ради може здійснити віддалення у часі на 2 години, що на думку фахівців негативно вплине на економічні настрої, комунікації та співробітництво у транскордонному регіоні.

Депутати доручили міськвиконкому розробити рішення, згідно з яким рекомендовано починати роботу підприємств, установ та організацій в обласному центрі на годину пізніше.

Турінформ Закарпаття

{odnaknopka}

За останні роки у Закарпатті зросла популярність дегустаційних залів, у яких є нагода та можливість не лише побачити, але й скуштувати проукцію, яка виробляється безпосередньо в області.

Слово дегустація, це кулінарний термін, що передбачає процес оцінювання смаку різних продуктів, та концентрування уваги на гаммі смаків, відчуттів, мистецтві кулінарії.

Сьогодні, коли згадують про дегустацію, згадують і про Закарпаття, адже тут майже у більшості районах краю, завдяки фахівцям кафедри туризму, Турінформ Закарпаття, виноробам, пасічникам, сироварам та виробникам іншої продукції створені унікальні проекти – дегустаційні зали.

На мою думку, потенціал розвитку дегустаційних залів у нашому краї не обмежується тими районами, де продукція виноробства. Адже, в уяві туриста-споживача, слово дегустація асоціюється виключно з вином. Ми, декілька років тому зробили спробу змінити уяву споживача, та розширити спектр послуг, за допомогою гастрономічних дегустацій. Сьогодні в Закарпатті дегустують, окрім вина, мед, сир, мясо, леквар. Останні два продукти, є новини на туристському ринку, і концепції тур.продуктів будуть представлені найближчим часом.

Можливість дегустації існує у приміщенні виробників, у спеціалізованих дегустаційних залах, на фестивалях та ярмарках, ресторанах. Але безумовно, найкраще місце – це місце безпосереднього виробництва, а поєднання технологічного ланцюгу та кінцевого продукту підвищує привабливість та краще сприйняття продукції в уяві споживача.

Для здійснення дегустації використовують послуги спеціалістів, людей, що володіють технікою та технологією, і мають еталон смаку. Звичайно, споживач може з’їсти шматок продукції, дати оцінку: сподобалось чи ні. А дегустатор, допоможе йому відчути цей смак, через уяву, порівняння, викличе асоціації, розповість про смак, та після смак. У результаті, споживач, зможе відчути ту унікальність продукції, яку йому пропонують, яка вирощена безпосередньо у Закарпатті, і є традиційною для нашого краю, наших батьків та пращурів.

Ключовими факторами успіху, на є ідея продукту, а процес проектування та створення дегустаційних залів потребує ретельного вивчення та аналізу ситуції, конюктури ринку в якому він перебуватиме, специфіки продукту та можливостей господаря. Але, визначальною є ідея продукту. Унікальність проектів повина забезпечити привабливість продукції, яка дегустується, та гарантувати високу якість послуги, а турист повинен чітко розуміти, навіщо проїхав сотні кілометрів, і навіщо купив сир, вино, мед, леквар, чорнослив чи сушені яблука.

Олександр Коваль, керівник “Турінформ Закарпаття”