Музеї Закарпаття: від популярності до дохідності

Коли до Вас звертаються та запитують: куди піти, у вашому місті – що ви, як правило згадуєте? Та чи знадуєте музеї, як осередки культури Закарпаття?

Музей, як місце для показу чогось свого, унікального, ідентичного, характерного, цікавого. Тобто, музеї, ще й виконують функції містка, між минулим та сучасним, та є відображенням стану нашої душі, суспільства. Чи можуть музеї Закарпаття стати простором куди люди можуть приходити для відпочинку та за пошуком натхнення?

Музеї Закарпаття: від популярності до дохідності

Останній рік, провів декілька власних досліджень по темі «Роль та місце музейного продукту в індустрії туризму Закарпаття». Під час поїздок, відвідин музеїв, вивчав досвід словацьких, румунських, угорських, польських державних та приватних музеїв, скансенів, у питаннях маркетингу та позиціонування продуктів.

Не секрет, сьогодні Ужгород та Колочава самі музейні місця, де понад 15 музеїв (приватних та державних разом), але на першому місці за відвідинами замок “Паланок” у Мукачеві.

Музеї Закарпаття сьогодні конкурують між собою, за увагу споживача, у якого є обмежені ресурси: час, гроші, бажання та обізнаність чи потреба бути.

Але він, у свою чергу чергу, через ті чи інші потреби, чи поради, канали інформації отримує заклик – прийти, відвідати та бути.

Кожен відвідувач має свої очікування, досвід, сприйняття та потреби, які у свою чергу музей має задовольнити.

Музеї різняться площею, тематичністю, унікальністю колекцій, а також доступністю, зручністю, комфортністю, подієвістю. Хтось, звісно є лідером, а хтось аутсайдером.

Головною цінністю музею, є його колекція та філософська концепція, що визначає його основну діяльність. Але у переважній більшості музеїв система маркетингу або відсутня, або недостатня.

Музеї Закарпаття конкурують за споживача, але через нестачу коштів, переважно не мають нагоди здійснювати роботи з оновлення фондів, виставкових площ, використання інноваційних технологій проведення презентацій своїх продуктів, для різних категорій споживачів. Відповідно втрачається привабливість, що у свою чергу призводить до зниження числа відвідувачів, відповідно й касових зборів.

В кожному музеї є ті, кого ми не помічаємо – музейні працівники, хранителі його історії, цінностей, унікальності, традицій.

Сьогодні є гостра потреба навчання музейних працівників новим знанням, направленим на формування привабливості музею у просторі, та новим тенденціям, щодо того, яким чином повинен працювати музей в умовах ринку.

Адже, музейний працівник, як і екскурсовод, чи офіціант, це особа, яка напряму контактує з споживачем, який прийшов у Закарпаття з тією чи іншою метою.

Переконаний, що кожен музей, на території Закарпатської області, не залежно від статусу: обласний, шкільний, державний чи приватний, потребує індивідуальної стратегії маркетингу. Тобто, розробки чіткого, конкретного плану дій та поведінки на ринку, з чіткою метою – поширення інформації про свій продукт, популяризації ідеї та місії, підтримки власного іміджу, пошуку нових груп потенційних споживачів (індивідуальних та колективних, туристів, експертів чи фахівців).

З цією метою, необхідно розробити індивідуальну стратегію маркетингу, яка повинна дати відповідь на питання:

• що є музейним продуктом, який асортимент та ціна
• на кого він орієнтується (сегменти споживачів), що хоче споживач
• план продаж (за періодами, сезонами, споживачами)
• що треба, щоб виконати план
• через які канали слід просувати музейний продукт до споживача
• яких економічних результатів слід досягнути, на конкретних ринках, та що для цього треба
• які перспективи розвитку нових ринків та продажів

Займаючись розвитком туризму на території Закарпаття, ми прогнозуємо потреби та закликаємо музеї збільшувати кількість нетрадиційних послуг.

Вирішуючи ці задачі, музеї будуть звертатись до організації подій, звісно, таких, щоб не зашкодити фондам, як нових форм нетрадиційних послуг.

Звісно, що форма організації подій може змінюватись, та не всі музеї зможуть переглянути традиційні форми організації музейно-виставкової діяльності.  Інші об’єкти, будуть використовувати нові для себе формати: тематичні фестивалі, майстер класи та інше. А дехто запропонує новий формат проведення подій «Ніч в музеї» (Слід зазначити, що наприклад Краєзнавчий музей в Ужгороді, декілька років тому проводив цю подію).

Ці програми, потребують залучення аніматорів, екскурсоводів для організації та проведення тематичних подій, екскурсій, конкурсів та інше.

Ці нетрадиційні форми послуг, здатні:

• залучити до візитів у музеї молодих людей, яких подія, стане приводом піти в музей
• розвивати інтерактивні форми контакту з відвідувачами
• підвищувати ступінь задоволення відвідувачів музеїв
• створити умови залучення додаткових, позабюджетних коштів на розвиток
• формування та укріплення нового іміджу музею, як центру творчості, креативності та місця, куди варто піти

Більшість робіт можуть виконувати зовнішні виконавці, а замок матиме винагороду, як посередник. Принцип надання послуг простий:

• Через відповідні рішення, необхідно створити політику та правила надання зовнішніх послуг (відповідність до фірмового стилю, бренд-буку, прийняття та погодження, не конфліктність, робота на позитив)
• формування унікальності, оригінальності, автентичності: посилення позиціювання музейного простору, де гарно, комфортно, де можна просто проводити час та шукати натхнення
• Визначення ціни та процедури надання (послуги надає неприбуткова організація), тобто надходження, як благодійна пожертва, чи дохід підприємців, які орендують ті чи інші площі, або надають зовнішні послуги (аутсорсинг)
• Розробка політики маркетингу та продаж послуг, з метою наповнення дохідної частини музею: визначення цільових груп користувачів, встановлення контактів, активні продажі та взаємодія

Виникає питання: яким має бути ідеальний музей.

Переконаний, це буде той музей, який буде комфортний, відкритий, зрозумілий та цікавий для відвідувача. Адже, на території музею можна багато чого знайти, від настрою до натхнення, ну або звісно зіпсувати його. Тому, відвідувачів, треба правильно залучати, у тому числі й з допомогою віртуальних технологій та соціальних мереж, якими живуть не лише молоді люди, а й ті кому вже за 40 років.

У світі, сьогоднішні музеї це простір, куди приходять люди щоб попрацювати, набратись натхнення. Наприклад модельєри на основі музейних ідей в одязі з минулого, можуть та запускають власні колекції. До прикладу, останнім часом особливо популярною стала українська вишиванка.

Олександр Коваль,

керівник «Турінформ Закарпаття», викладач факультету туризму УжНУ