Перша історична зустріч представників гірськолижних зон Закарпаття відбулась 13 листопада 2015 року в селищі Вишково, Хустського району, в приміщенні ресторації “Пабло-Кіблер”.
На зустрічі були присутні представники з 7 з 9 районів де працюють гірськолижні витяги : Великоберезнянщина, Перечинщина, Воловеччина, Міжгірщина, Рахівщина, Тячівщина, Хустщина.
Директори, власники, інструктори, представники фірми “Doppelmayr” познайомилися та обговорили спільні питання і проблеми, а саме роботу зимових шкіл, нелегальних інструкторів, травматичності на схилах, конфлікти зі сніговими скутерами, постійної відео-трансляції, літній сезон на схилах, створення календаря роботи, юридичний супровід діяльності гірськолижних витягів – завершився ПЕРШИЙ зїзд-форум представників гірськолижних зон Закарпаття – створенням Клубу гірськолижних зон Закарпаття.
Серед питань, що обговорювались представниками підприємств краю, що надають послуги канатних доріг, підйомників на гірськолижних курортах Закарпаття, на передодні нового сезону, були питання: засніження трас, безпеки гірсько лижних трас, робота інструкторів, захист інтересів.
Позитивним є той момент, що основні гірськолижні зони Красія, Драгобрат та Пилипець є учасниками всеукраїнських змагань. Але на сьогодні нема єдиного календаря подій, який зміг би інформувати не лише любителів лиж, але й інших туристів та стимулювати їх візит у гори.
Допомоги у просуванні, розвитку потенціалу потребують, як існуючі так і новостворені витяги, зокрема про це зазначили представники села Завадка, де працює витяг.
Представники гірськолижних траса відзначили ряд проблем та питань, які так чи інакше виникають у процесі діяльності та потребують тих чи інших рішень, а саме:
- Проектно-архітектурних рішень. На сьогодні багато проблем пов’язаних з тим, що виділення землі, будівництво канатних доріг, та прилеглої інфраструктури
- Експлуатації канатних доріг та підйомників у цілому. Перевірка технічного стану, профілактика корозії та старіння металу, агрегатів та матеріалів.
- Будівництва та експлуатації системи штучного засніження. Альтернативи природному повинні бути. Зрозуміло це дорого, але ці питання слід вивчати та шукати альтернативні рішення.
- Безпеки гірськолижних трас. Потрібно працювати з лижниками та формувати культуру поведінки на трасі. Лижники повинні бути відповідальними за свої дії на схилах гір. Адже, рівень на навики дуже відрізняються.
- Захист від лавин (окремі зони). В Закарпатті існує загроза сходу снігових лавин, часто її провокують ті ж самі лижники, сноубордисти. З цим слід працювати, та запобігати.
- Догляд за гірськолижними і лижними трасами. Всі думають про сезон, але доглядати за трасами потрібно й у міжсезоння. Лише якісний підхід й комплексне управління протягом цілого року здатні підвищити безпеку та якість траси.
- Будівництво сноупарків. Послуги на ці проекти мають попит, та здатні підвищувати привабливість територій.
- Пропускні і касові системи. Питання посилення контролю пропуску відвідувачів, запровадження гнучких систем обліку, ціноутворення.
- Системи інформації та зв’язку. Впровадження практичних систем передачі інформації, відеокамери, інтернет зв’язок.
- Послуги на горі (харчування, допомога). Відвідувачі гірськолижних схилів потребують якісних послуг. Про це теж треба подбати, адже це буде приваблювати й інших туристів.
- Сервіс та прокат на гірськолижних комплексах. Розвиток додаткових послуг, співпраця з компаніями виробниками, продажу спорядження.
- Дитячі гірськолижні гірки. Вчити кататись на лижах, сноубордах потрібно в окремих місцях, де дітям було б безпечно. На трасах слід вводити градацію розмежування катання за віком.
- Адміністрування та управління, юридичний захист інтересів. Паспорти та проекти схилів, поведінка на схилах, безпека туристів, укладання угод, захист інтересів та прав сторін.
- Робота навчальних центрів, підготовка інструкторів та персоналу. Це питання дуже важливе, з огляду на безпеку та якість послуг.
- Гірськолижна поліція, чи патруль. Учасники зібрання, одноголосно висловили підтримку думки, що потрібно вирішувати питання безпеки на території гірськолижних трас та курортів. Це б могли зробити патрулі, чи спеціалізований підрозділ поліції. Всі розуміють, що сьогодні такого права у охоронців нема, але робота патруля, чи поліцейського повинна бути направлена на підвищення безпеки відвідувачів гірськолижних трас. Адже, відвідувач траси повинен себе безпечно почувати, а тих хто перевищує швидкість, катається у стані алкогольного сп’яніння, несе загрозу життю, здоров’ю інших, не дотримується правил громадського порядку потрібно знімати з траси, та притягувати до адміністративних покарань, згідно законодавства.
Окремі питання потребують додаткового юридичного супроводу, адже треба розробляти нормативну базу, та вносити зміни до законодавчих актів.
Олександр Коваль, керівник «Турінформ Закарпаття»
Додайте коментар
You must be logged in to post a comment.