Українська 
В Ужгороді пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Історична та культурна спадщина в прикордонному регіоні / Historical and Cultural Heritage in the Border Region». Подія тривала 10–12 грудня та зібрала дослідників, музейників, експертів і практиків із різних регіонів України та країн-сусідів.
Свою доповідь на конференції представив Олександр Коваль – керівник «Турінформ Закарпаття», викладач факультету туризму УжНУ, експерт із маркетингу культурної спадщини та розвитку туристичних територій.
Тема виступу: «Сарафанне радіо (word-of-mouth) як інструмент дизайну вражень у музейній справі та туризмі»
У своїй доповіді Олександр Коваль акцентував, що сьогодні головною конкуренцією для музеїв стала не кількість експозицій, а здатність перетворювати візит на історію, яку люди хочуть передати іншим. Саме тому сарафанне радіо — один із найсильніших і водночас недооцінених інструментів у маркетингу культурної спадщини.
Ключові акценти з виступу Олександра Коваля
1. Маркетинг культурної спадщини переходить у нову фазу – фазу взаємодії та інтерпретації
Музей більше не є лише «місцем з артефактами». Він стає простором сенсів, діалогу, історій і емоцій.
«Якщо відвідувач виходить з музею і не має що сказати — музей для нього перестає існувати,» — наголосив експерт.
2. Сарафанне радіо – найекономніший інструмент просування
Коваль підкреслив, що рекомендації друзів та знайомих впливають на туристичні рішення значно сильніше, ніж реклама, адже формують довіру та підсилюють цінність спадщини.
3. Інтерпретація – міст між експонатом та емоцією
Правильно сформульовані історії, питання, сенсові «якорі» та мікро-взаємодії перетворюють пасивний перегляд на активне включення. «Ми маємо навчитися не лише показувати спадщину, а й пояснювати її так, щоб люди відчували приналежність і бажання передавати її далі»
4. Формування цінності – через пам’ять, участь та голос громади
Експерт наголосив, що цінність спадщини народжується не в стінах музею, а в головах і серцях тих, хто її пережив і розповів іншим.
Саме тому важливо будувати ритуали пам’яті, створювати мультисенсорні точки контакту, тренувати персонал як фасилітаторів історій та формувати культуру взаємодії з відвідувачем.
Що це означає для музеїв та туристичних територій Закарпаття?
- Підсилення довіри через особисті рекомендації
- Глибше занурення відвідувачів у культурний контекст регіону
- Зростання туристичної привабливості через живі історії
- Посилення локальної ідентичності та культурної безперервності
- Збільшення ролі музеїв як центрів комунікацій і сенсів, а не лише експозицій.
Коментар Олександра Коваля, керівника Турінформ Закарпаття
Музей – це лише початок історії. Подорож починається тоді, коли людина виходить за його двері й несе цю історію далі. Якщо ми хочемо зберегти спадщину, нам потрібно навчитися говорити так, щоб нас цитували.
Конференція триває, і «Турінформ Закарпаття» дякує Музею народної архітектури та побуту Закарпаття, за запрошення та проведення такої конференції, що об’єднала фахівців, науковців актулаьні виступи, напрацювання та ідеї, що формують нову культуру популяризації спадщини в Закарпатті та прикордонному регіоні.
