Краєзнавчий музей «Перлини рідного села» Нижнє Селище

Краєзнавчий музей «Перлини рідного села» Нижнє Селище – про життя села у передгір’ях Карпат, що має свою давню і цікаву історію, відомі народні традиції і звичаї.

Грушівський краєзнавчий музей Сріберна Земля, зберігає унікальні римські монети, 150-річні вишиті сорочки та ще кілька тисяч унікальних експонатів.

Етнографічний музей у селі Новоселиця, Виноградівського району Закарпаття, відкрито 1989 року в приміщенні колишньої фари, де раніше проживали священнослужителі села.

Музей екології гір є унікальним еколого-освітнім та історико-культурним осередком в Карпатах, що створений у 90-х років минулого сторіччя, проте формування його експозиції триває до цього часу.

Будинок-музей знаходиться неподалік від історичного центру м. Ужгород, у затишному куточку старого міста по вул. Віннична, 20.

Всі любителі футболу запрошуються на турнір з міні футболу.

Початок о 09:00,  9 лютого 2013 року.

Місце проведення: м. Ужгород, СК «Юність».

Що робити в Ужгороді?

При копіюванні матеріалів, посилання на Турінформ Закарпаття обов’язкове.

 Орест Когут, для порталу “Турінформ Закарпаття“

Слідкуйте за новинами “Турінформ Закарпаття” у мережі facebook.

Художній музей імені Бокшая у своїх фондах нараховує понад 10 тисяч експонатів, це  живопис, графіку, скульптури, вироби декоративно-ужиткового мистецтва.

В Ужгороді мають намір відродити археологічний музей на базі археологічної лабораторії історичного факультету, Ужгородського національного університету. Інформує прес-служба УжНУ.

Фонди музею будуть складатись з унікальних знахідок ужгородських вчених-археологів: експонати з числа ритуальних предметів, зброї та військової атрибутики, прикрас, предметів побуту, яким по декілька тисяч років, а також, наприклад, кахлі XVI сторіччя із зображенням святого Георгія, лицаря, герба Перені тощо.

За словами Ігора Прохненко, старшого наукового співробітника Інституту карпатознавства УжНУ в археологічній колекції вишу – сотні безцінних з точки зору історії керамічних посудин, прикраси та елементи одягу, зброя, предмети побуту та знаряддя праці тощо.

Найдавнішим знахідкам – кам’яним знаряддям праці – понад мільйон років. Тут же, наприклад, зберігається і знайдений на Закарпатті зуб мамонта, якому 40 тисяч років. «Гідний цих експонатів музей – це наша мрія», – висловив сподівання науковців І. Прохненко.

Туристичний інформаційний центр Закарпаття

Хустський краєзнавчий музей – його експозиція нараховує близько 2000 експонатів, що розміщуються у виставкових залах. Значна частина яких є оригінальними.

Під час святкувань з нагоди 73-ї річниці проголошення Карпатської України, у кінотеатрі районного Будинку дитячої творчості за ініціативи  районної організації  ВО «Свобода» відбулася виставка унікальних документів цього періоду. Самі документи було знайдено у греко-католицькому храмі села Заріччя під час ремонтних робіт і передано історикам-науковцям м. Львова для вивчення та ознайомлення. За побажанням голови організації Михайла Мочана та її членів, після відповідного офіційного оформлення всі матеріали передано на зберігання до районного історико-краєзнавчого музею БДТ. На їх основі планується у майбутньому оновити і суттєво розширити наявну експозицію, що розповідає про часи Карпатської України на теренах Іршавщини.

Серед оприлюднених документів зацікавлення викликають матеріали, що стосуються організації структурних осередків УНО в районі, розпорядження уряду, ділова переписка, приватне листування, книги, брошури, агітаційні листівки, карти, фото та інше.

Зокрема це особисті книги священика о. Варфоломія Балтовича, за які, і в угорські, і в радянські часи, легко можна було відправитися до в’язниці, чи Сибіру:  «Срібна земля» Василя Пачовського, «Русин, чи українець?», «Нація в поході» (видання 1939 року),  «Проклятие коммунизма – большевизм», «Что дает коммунизм русинам на Подкарпатах?», «Оборона кирилики» Августина Волошина, промова німецького канцлера Гітлера, поштова листівка із зображенням Симона Петлюри, нова мапа (карта) території Карпатської України з відібраними у 1938 році містами Ужгородом, Мукачевим, Береговим та карта етнічних українських земель.

Велике зацікавлення викликають папери, що стосуються розпоряджень уряду та формування районних осередків УНО. Зовсім несподіванкою виявилося, що головою УНО на Іршавщині був зарічанський греко-католицький священик о. Варфоломій Балтович. Саме йому можемо завдячувати, що у часи небезпеки ці унікальні документи не було знищено, а надійно сховано у сільському храмі. У нашому розпорядження є документ за підписом А.Ворона та Ф.Ревая про призначення о.Балтовича окружним провідником УНО для Іршавського округу, бланк заяви про вступ до УНО заповнений на ім’я жителя с. Зарічча Михайла Шерегія, лист уряду до окружних українських народних рад про формування виборчих комісій та ін.

Окремо хочеться виділити агітаційний матеріал того часу. Це маніфест ОУН (за що бореться ОУН), статут УНО, маніфест Української Центральної Ради в Хусті до українського народу Підкарпаття, декілька листівок за УНО на виборах до Сойму Карпатської України, розбудову власної держави, успішне відбиття атаки угорських терористів, заклики до інтелігенції та інше.

Свідченням того, що о. Балтович і після угорської окупації залишився підпільним провідником ОУН є унікальний документ в якому надруковані списки загиблих січовиків, які було укладено ще у 1939-1940 рр. і направлено організацією УНО для уточнення та доповнення на місця. Оскільки священик зумів уникнути арешту, то саме до нього їх і було направлено. Важливо, що у цих списках є прізвища загиблих та деякі суттєві уточнення, які на даний час були невідомі. Крім того, в даному архіві зберігся оригінал невеличкого фото, на якому видно розстріляних людей, які лежать на землі. На звороті напис чорнилом: «Львів, 1941.VI.». Науковці стверджують, що це розстріляні більшовиками в’язні сумно відомої тюрми на Лонцького у Львові. Так, що історикам є над чим працювати.

Окремо хочеться подякувати греко-католицькій громаді села Заріччя за збереження та сприяння у передачі до районного музею документів, які допоможуть уточнити та доповнити маловідомі сторінки історії нашого державотворення і, без сумніву, займуть своє чільне місце в музейній експозиції.

Андрій Світлинець директор Іршавського районного історико-краєзнавчого музею БДТ.

На думку експертів “Турінформ Закарпаття” – унікальна експозиція, в Іршавському районному музеї, доповнить екскурсійний туристичний маршрут “Карпатська Україна”, контури котрого окреслені на кафедрі туризму УжНУ в 2010 році.