Туристичний барометр Закарпаття: аналітичний звіт, весна 2026

1. Резюме

Цей звіт узагальнює результати першого етапу довгострокового моніторингового проекту «Туристичний барометр Закарпаття», реалізованого ТІЦ «Турінформ Закарпаття» у партнерстві з Факультетом туризму та міжнародних комунікацій УжНУ. У межах весняної хвилі (травень — початок червня 2026 р.) зібрано та верифіковано 85 повнотекстових анкет від людей, які фактично здійснили подорож Закарпатською областю. Документ призначений як база знань для дослідників, аналітиків та регіональних стейкхолдерів: він фіксує не лише кількісні показники, а й методику їх отримання та обробки, що є необхідною умовою для коректного відтворення дослідження в наступних хвилях і порівняння даних у часі.

Ключовий структурний висновок звіту: Закарпаття станом на весну 2026 року функціонує як дестинація повторного вибору (68,2% респондентів уже бували в регіоні раніше) з високим рівнем емоційної лояльності (загальне враження 4,25 з 5) та вираженим дисбалансом між якістю базового продукту (гостинність, гастрономія, природа) і станом інфраструктури, що уможливлює доступ до нього (транспорт – 3,38 з 5, туристична інформація на місцях – 3,55 з 5). Розділ 8 звіту окремо виокремлює приховані закономірності, які не випливають з жодного окремого показника, а виникають лише на перетині кількох змінних.

2. Методологія дослідження

2.1. Інституційна рамка та мета

Дослідження є першим етапом довгострокового моніторингового проекту «Туристичний барометр Закарпаття». Проект розроблено ТІЦ «Турінформ Закарпаття» у партнерстві з Факультетом туризму та міжнародних комунікацій УжНУ з метою регулярного, порівнюваного в часі відстеження туристичних потоків області: географії походження туристів, структури попиту, географії відвідуваних локацій, купівельної поведінки та якісної оцінки сервісу. Регулярність і незмінність інструментарію між хвилями є принциповою умовою, оскільки цінність барометра як інструменту зростає кумулятивно – з кожною наступною хвилею.

2.2. Дизайн дослідження та інструментарій

Застосовано метод онлайн-анкетування цільової аудиторії – людей, які фактично здійснили подорож Закарпатською областю. Анкету реалізовано у форматі цифрової форми на платформі Google Forms. Це дослідження постфактум (post-experience recall): респонденти заповнювали анкету вже після завершення або на завершальному етапі подорожі, що дозволяє фіксувати не наміри, а реальний досвід, реальні витрати та підсумкову оцінку якості сервісу.

2.3. Період збору даних

Первинну інформацію зібрано у травні та на початку червня 2026 року. Це відповідає весняному туристичному сезону, включно з періодом цвітіння сакур в Ужгороді, що, за даними самого дослідження, суттєво впливає на структуру попиту (орієнтація на міський, культурний та екскурсійний туризм – див. розділ 5). Сезонність періоду збору є ключовим контекстним фактором при інтерпретації результатів і не повинна ігноруватися при порівнянні з майбутніми хвилями, зібраними в інший сезон.

2.4. Канали розповсюдження анкети

Анкету поширювали одночасно через чотири канали, що забезпечило змішаний, але цілеспрямований (purposive) підхід до формування вибірки:

●       Офіційний сайт «Турінформ Закарпаття» (www.tourinform.org.ua ) – розміщення посилання на анкету для відвідувачів сайту, які цікавляться регіоном або вже сплановують чи завершили подорож.

●       Соціальні мережі — публікації та поширення анкети в офіційних та партнерських акаунтах, що охоплює ширшу, менш формалізовану аудиторію, включно з тими, хто дізнається про Закарпаття через блогерський контент.

●       Гіди та екскурсоводи, які безпосередньо працювали з організованими групами туристів, – поширення анкети серед учасників груп одразу після завершення екскурсій чи турів. Цей канал забезпечує високу якість заповнення (респондент щойно пережив досвід), але системно зміщує вибірку в бік організованого групового туризму.

●       QR-код на локаціях – розміщення QR-коду безпосередньо в місцях перебування туристів (на екскурсійних об'єктах, у місцях проведення турів), що дозволяє зібрати відповідь у момент або одразу після контакту з дестинацією, без залежності від подальшого пригадування.

Комбінація цих чотирьох каналів є свідомим методологічним рішенням: вона максимізує охоплення різних сегментів туристичного потоку (самостійні мандрівники через сайт і соцмережі, організовані групи через гідів і QR-код), але водночас означає, що вибірка є вибіркою зручності з елементами цілеспрямованого відбору, а не випадковою вибіркою в статистичному сенсі. Це прямо впливає на інтерпретацію результатів і докладно розглядається в підрозділі 2.8.

2.5. Критерії участі та верифікація

До участі запрошувалися виключно особи, які фактично здійснили подорож Закарпатською областю – це є фільтрувальною умовою анкети, що відрізняє барометр від досліджень туристичних намірів чи потенційного попиту. У процесі збору застосовано верифікацію повноти заповнення: до фінального масиву увійшли лише 85 повнотекстових відповідей, що успішно пройшли перевірку на коректність і завершеність. Це число (n = 85) є базою для всіх відсоткових показників, наведених у цьому звіті.

2.6. Структура анкети: основні блоки дослідження

Анкета побудована за блочним принципом, що відображено у структурі цього звіту:

●       Блок 1. Географія та демографія – регіон походження респондента, віковий сегмent.

●       Блок 2. Мотивація та поінформованість — мета подорожі (множинний вибір), джерело інформації про регіон.

●       Блок 3. Профіль подорожі – відвідані локації (множинний вибір), типи придбаних сувенірів, обсяг витрат на сувеніри.

●       Блок 4. Задоволеність сервісом – оцінка за шкалою (середній бал з 5) шести аспектів досвіду: загальне враження, харчування, привітність місцевих, проживання, туристична інформація, транспорт/логістика.

●       Блок 5. Відкриті питання – вільнотекстові відповіді на запитання «що сподобалось» і «що слід покращити», що дають якісний, неструктурований шар даних поверх кількісних показників.

2.7. Методика обробки даних

Кількісні дані (блоки 1, 2, 3, 4) опрацьовано методом простого частотного розподілу: для кожної відповіді розраховано частку від n = 85. Питання з можливістю множинного вибору (мета подорожі, джерело інформації, відвідані локації, типи сувенірів) явно позначені як такі в тексті звіту – сума відсотків по цих блоках свідомо перевищує 100%, оскільки один респондент міг обрати кілька варіантів одночасно. Це не є помилкою обробки, а прямим наслідком формату запитання.

Якісні дані (блок 5) опрацьовано методом тематичного кодування відкритих відповідей: вільний текст згруповано в змістові категорії за частотою згадування спільного мотиву (наприклад, «безпека», «природа», «гастрономія»). Відсоток біля кожної категорії відображає частку респондентів, чия відповідь була віднесена до цієї теми, а не частку від загальної кількості слів чи згадувань. Ілюстративні цитати наведено дослівно мовою оригіналу відповіді для збереження автентичності формулювань – це принципово важливо для подальшого лінгвістичного та маркетингового аналізу, оскільки мова самих туристів є придатним матеріалом для брендової комунікації регіону без додаткової інтерпретації.

2.8. Обмеження дослідження

Для коректного наукового використання даних дослідники повинні враховувати такі обмеження:

●       Розмір вибірки (n = 85) є достатнім для індикативного, пошукового аналізу першої хвилі моніторингу, але не є статистично репрезентативним для генеральної сукупності туристичного потоку області в строгому сенсі; результати слід трактувати як напрямні тенденції, а не як точні популяційні оцінки.

●       Вибірка є вибіркою зручності з елементами цілеспрямованого відбору (канали: сайт, соцмережі, гіди, QR-код на об'єктах), а не випадковою вибіркою – це системно підвищує ймовірність потрапляння у вибірку осіб, які вже мають зв'язок з інституційними каналами «Турінформ» або подорожують організовано в групах.

●       Канал розповсюдження через гідів та екскурсоводів, які працюють з групами, структурно надає перевагу організованому груповому туризму над самостійними та сімейними подорожами, що потенційно занижує частку останніх у загальній картині.

●       Дані зібрано виключно у весняний сезон; висновки щодо географії локацій, мети подорожі та мотивації не можна автоматично екстраполювати на літній, осінній чи зимовий сезони — для цього призначені наступні хвилі моніторингу (червень – серпень 2026 р.).

●       Формат онлайн-анкети через Google Forms передбачає базову цифрову грамотність і доступ до інтернету в момент або одразу після подорожі, що може системно недопредставляти вікові чи соціальні групи з нижчим рівнем цифрової залученості.

3. Блок 1. Географія та демографія

3.1. Регіон походження респондентів

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85, травень — червень 2026 р.

Київ та Київська область є одноосібним лідером за обсягом потоку (31,8%) – більше, ніж будь-який інший окремий регіон. Сумарно ж 38,8% потоку розпорошені між п'ятьма іншими регіонами, жоден з яких не є домінантним. Це означає, що комунікаційна стратегія регіону не може обмежуватися одним «столичним» посилом – решта потоку є фрагментованою і потребує іншого підходу до просування, ніж концентрований київський сегмент.

3.2. Віковий профіль

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85.

Ядро аудиторії – сегмент 36–50 років, що формує майже дві третини вибірки (65,9%). Сумарна частка молодшої аудиторії (18–35 років) становить лише 15,3%. Слід враховувати методологічне обмеження з підрозділу 2.8: канал розповсюдження через гідів організованих груп структурно тяжіє до дорослішої аудиторії, тому це число варто трактувати як нижню межу реальної частки молоді в туристичному потоці, а не як точне значення.

4. Блок 2. Мотивація та поінформованість

4.1. Мета подорожі (множинний вибір)

Респонденти могли обирати кілька варіантів відповіді; сума перевищує 100%.

Відпочинок домінує з великим відривом (77,6%), при цьому майже третина респондентів (30,6%) поєднує його з активним туризмом чи походом – це вказує на змішаний профіль споживача: не «пасивний релакс» і не «спортивний туризм» окремо, а комбінація обох форматів в межах однієї поїздки.

4.2. Джерело інформації про Закарпаття

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85.

Домінування категорії «вже бували раніше» (68,2%) є найважливішим окремим показником усього дослідження: Закарпаття функціонує передусім як дестинація повторного вибору. Інституційні канали просування – туристичні сайти (14,1%) та тур­оператори/гіди (9,4%) – сумарно поступаються навіть неформальному сарафанному радіо (16,5%). Детальний розбір наслідків цього факту наведено в розділі 8.

5. Блок 3. Профіль подорожі

5.1. Відвідані локації (множинний вибір)

Респонденти могли обирати кілька локацій. У поодиноких відповідях («інше») окремо згадувалися Хуст, Лумшори (чани), Чинадієво, Кваси та Колочава.

Ужгород і Мукачево практично зрівнялися за відвідуваністю (67,1% і 65,9% відповідно) – різниця статистично незначуща в межах вибірки такого розміру. Весняний сезон, зокрема період цвітіння сакур, чітко орієнтує потік на міський, культурний та екскурсійний туризм, що пояснює високі показники замків і музеїв (55,3%) порівняно з гірськими маршрутами (35,3%), які логічно очікувано зростатимуть у літню хвилю моніторингу.

5.2. Типи придбаних сувенірів (множинний вибір)

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85.

Локальні напої та гастрономічні сувеніри лідирують із значним відривом. Помітний і неочевидний результат: натуральна косметика та еко-продукція (26,3%) випередили книги, текстиль і кераміку разом узяті (сумарно 28,1% проти 26,3% окремо взятої категорії косметики) – це самостійна категорія попиту, яка не входить до класичного уявлення про «сувенір Закарпаття» як дерев'яний виріб чи вишиванку.

5.3. Обсяг витрат на сувеніри

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85.

Сумарно 68,4% гостей (сегменти 501–1000 грн і понад 1000 грн) витрачають на сувеніри понад 500 гривень. Категорія мінімальних витрат «до 200 грн» практично зникла (1,8%) – це прямий кількісний доказ втрати інтересу до дешевого масового продукту. Водночас 15,8% туристів – майже кожен шостий – не купили сувенір узагалі, і це не обов'язково відсутність попиту, а можливий розрив між готовністю платити і доступністю пропозиції в місці перебування (детальніше – розділ 8).

6. Блок 4. Задоволеність сервісом

Респонденти оцінювали кожен аспект досвіду за шкалою від 1 до 5. Нижче наведено середній бал по кожному аспекту та інтерпретаційний статус для дестинації.

Джерело: «Туристичний барометр Закарпаття», n = 85.

Дані вибудовують чітку двоярусну структуру: чотири аспекти, безпосередньо пов'язані з людським фактором і базовим продуктом (враження, харчування, гостинність, проживання), тримаються в діапазоні 4,07–4,25. Два аспекти, пов'язані з інфраструктурою і державним/муніципальним рівнем відповідальності (туристична інформація, транспорт), падають до 3,38–3,55. Розрив між найкращим і найгіршим показником становить 0,87 балів – це системний, а не випадковий розподіл.

7. Блок 5. Якісний аналіз відкритих відповідей

7.1. Що сподобалось на Закарпатті

Ілюстративні формулювання респондентів за категоріями:

-        «спокій і відчуття безпеки»

-        «відсутність комендантської години / тривог / обстрілів»

-        «велич гір»

-        «ідеальний гід Юрій Славік»

-        «чани з травами – унікальні для туристів»

Категорія «безпека, тиша, спокій» посідає перше місце за частотою згадувань (35%) – це не була підказана категорія анкети, а самостійно сформульована респондентами тема у вільному тексті. Саме цей факт є емпіричною основою для концепції продукту «ментальний детокс», описаної в розділі 8: позиціонування виникає знизу, з мови самих туристів, а не накладається згори маркетинговою командою.

Показовим є те, що туристи масово згадують імена та прізвища конкретних гідів і водіїв («водій Євген», «компетентність екскурсовода») – рівень персоналізованої лояльності, нетиповий для регіональної дестинації такого масштабу.

7.2. Що слід покращити на Закарпатті

1. Транспортна логістика та громадський транспорт

●       Неможливість доїхати до топових природних локацій (Синевир, Колочава, Біласовиця) без власного авто чи дорогого трансферу.

●       Автобуси курсують поза розкладом або відсутні у другій половині дня та у святкові дні.

●       Погана якість залізничного сполучення із сусідніми регіонами (наприклад, Чернівці).

●       Незадовільний стан пішохідної інфраструктури в центрі Ужгорода (ями, відкриті люки, аварійна бруківка), надмірна загазованість, відсутність безкоштовних туалетів.

2. Сміттєвий колапс та екологічні ризики

●       Стихійні сміттєзвалища вздовж доріг, у селах та гірських долинах.

●       Забруднення річок і потічків; окремо виділено критичний екологічний стан біля Великого Березного.

●       Повна відсутність інфраструктури для сортування сміття навіть у сучасних туристичних об'єктах.

3. Дисбаланс «ціна / сервіс» та фінансова тінь

●       Ціни на проживання й послуги подекуди перевищують закордонні аналоги.

●       Невідповідність готелів заявленій зірковості, проблеми з чистотою номерів у відомих комплексах.

●       Тіньовий сектор: неможливість отримати офіційні звітні документи через Booking.com для відряджень; випадки, коли господарі вимагали скасувати бронювання для уникнення оподаткування; непрозорість цін у приватному секторі сіл.

4. Інформаційний вакуум та дефіцит промоції

●       Інформацію про пам’ятки, об'єкти ЮНЕСКО, еко-ферми, малі музеї доводиться шукати самотужки, здебільшого через блогерів.

●       Відсутність інформаційних кіосків на вокзалах і локаціях.

5. Помилки в архітектурі турів (маршрути та таймінг)

●       Програми перенасичені однотипними дегустаціями (наприклад, «два заводи сиру за день»).

●       Хронічний брак вільного часу для релаксу в готелях із басейнами (повернення пізно вночі лише на вечерю).

●       Виснажливий таймінг у день від'їзду – активні екскурсії «в одязі та взутті» замість відпочинку перед потягом.

8. Синтез: приховані закономірності

Цей розділ навмисно виходить за межі простого переказу відсотків із попередніх блоків. Наведені нижче спостереження виникають лише на перетині кількох показників і методологічних деталей – саме вони становлять аналітичну цінність барометра для дослідників, на відміну від сирих даних.

8.1. Інституційне просування структурно відстає від реального механізму генерації попиту

Сума часток «вже бували раніше» (68,2%), «соцмережі/блогери» (18,8%) і «сарафанне радіо» (16,5%) істотно перевищує показники офіційних туристичних сайтів (14,1%) і туроператорів/гідів (9,4%). При цьому саме туристична інформація на місцях отримала одну з двох найнижчих оцінок сервісу (3,55 з 5). Це означає, що потік туристів на Закарпаття сьогодні генерується й підтримується переважно повторними візитами та неформальними каналами, а не інституційною інфраструктурою просування – яка водночас є найслабшою ланкою сервісу. Практичний наслідок: приріст нових (не повторних) туристів є структурно вразливим місцем моделі, оскільки саме той канал, що мав би залучати новачків, оцінюється респондентами як слабкий.

8.2. Дворівнева міська модель уже формується знизу

Ужгород (67,1%) і Мукачево (65,9%) практично зрівнялися за відвідуваністю, попри різний адміністративний статус і різний рівень інституційної уваги, що зазвичай приділяється обласному центру. Це свідчить про органічне формування дворівневої міської моделі туристичного споживання області, яку варто інституціоналізувати в комунікаційних матеріалах та маршрутах, а не трактувати Ужгород як єдиний міський центр тяжіння.

8.3. Сигнал преміумізації та точка витоку попиту

Практичне зникнення категорії мінімальних витрат на сувеніри (до 200 грн – 1,8%) на тлі того, що 68,4% гостей витрачають понад 500 грн, свідчить про виразний зсув від масового дешевого продукту до якісного, преміального попиту. Водночас 15,8% туристів не купили сувенір узагалі. Зіставлення цих двох фактів дає нетривіальний висновок: низька частка «нульових» покупок імовірно пояснюється не відсутністю попиту, а відсутністю доступної преміальної пропозиції безпосередньо в точці контакту з туристом (це узгоджується з окремо зафіксованим інформаційним вакуумом і слабкою туристичною інфраструктурою на місцях, розділ 7.2, пункт 4).

8.4. Парадокс толерантності до інфраструктурних недоліків

Найнижчий показник задоволеності (транспорт/логістика – 3,38) співіснує з найвищим показником загального враження (4,25). Тобто туристи вибачають серйозні інфраструктурні недоліки, коли базовий емоційний досвід (безпека, природа, гастрономія, гостинність) виправдовує очікування. Цю толерантність не можна вважати сталою характеристикою: вона з високою ймовірністю знижуватиметься в міру повторних візитів і зростання очікувань клієнта, що з часом зробленого «прощення» перетворить транспортну проблему на пряму причину відмови від повторної поїздки — це гіпотеза, яку варто перевірити в наступних хвилях моніторингу.

8.5. Географія походження напряму пояснює домінантну емоційну мотивацію

Найбільший регіон-донор (Київ та Київська область, 31,8%) статистично збігається з найпоширенішою темою у відкритих відповідях («безпека, тиша, спокій» – 35%, з дослівними згадками про відсутність комендантської години й повітряних тривог). Це дає підстави розглядати поточний основний сегмент попиту не як класичний «відпочинковий» туризм, а як тимчасову психологічну релокацію – форму короткострокового «ментального детоксу», що виникла з реальних умов воєнного часу, а не як штучно сконструйоване маркетингове позиціонування. Позиціонування «ментальний детокс» валідоване знизу, мовою самих респондентів, що є рідкісним і цінним випадком для регіонального бренд-менеджменту.

8.6. Методологічне зауваження: канали збору й вікова структура вибірки

Домінування вікового сегмента 36–50 років (65,9%) і низька частка молоді 18–35 років (сумарно 15,3%) повинні розглядатися одночасно з описом каналів розповсюдження анкети (підрозділ 2.4). Оскільки істотна частина відповідей зібрана через гідів, які працюють з організованими групами, і через QR-код на об'єктах організованого туру, вибірка структурно зміщена в бік дорослішої, платоспроможної аудиторії організованого сегмента. Дослідники, які використовуватимуть ці дані, повинні трактувати віковий розподіл як характеристику вибірки, а не як точний портрет генеральної сукупності туристичного потоку області.

9. Висновки та рекомендації для наступних хвиль моніторингу

Перша хвиля «Туристичного барометру Закарпаття» підтверджує придатність обраної методології для регулярного моніторингу і водночас окреслює напрями її вдосконалення.

●       Зберегти незмінність ключових блоків анкети (географія, демографія, мета подорожі, джерело інформації, локації, сувеніри, задоволеність сервісом, відкриті питання) для забезпечення порівнюваності хвиль у часі.

●       Додати в анкету явне запитання про статус «вперше / повторно» з фіксацією каналу, через який респондент дізнався про поїздку саме цього разу, — це дозволить перевірити гіпотезу розділу 8.1 напряму, а не лише реконструктивно.

●       Забезпечити паралельний облік каналу розповсюдження кожної відповіді (сайт / соцмережі / гід / QR-код), щоб мати змогу статистично контролювати зміщення вибірки, описане в підрозділі 2.8 і 8.6.

●       У літню хвилю (червень — серпень 2026 р.) очікувано перевірити гіпотезу про сезонний зсув від міського/культурного туризму до гірських маршрутів і активного туризму, а також повторно оцінити стабільність показників транспорту й туристичної інформації.

●       Розглянути додаткове коротке запитання про мотивацію безпеки/спокою в закритій формі — для кількісного підтвердження якісного спостереження розділу 8.5 без залежності від готовності респондента сформулювати це у вільному тексті.

●       Використовувати кожну наступну хвилю для побудови часового ряду за ключовими показниками (загальне враження, транспорт, туристична інформація, частка повторних візитів), що перетворить барометр з одноразового зрізу на повноцінний інструмент трендового аналізу.

10. Додаток. Зведена таблиця всіх кількісних показників (n = 85)

Географія походження

Вік

Мета подорожі (множинний вибір)

Джерело інформації

Відвідані локації (множинний вибір)

Типи сувенірів (множинний вибір)

Витрати на сувеніри

Задоволеність сервісом (середній бал з 5)

Що сподобалось (частка згадувань у відкритих відповідях)

Джерело всіх даних: «Туристичний барометр Закарпаття», весняна хвиля 2026 р., n = 85. ТІЦ «Турінформ Закарпаття», Факультет туризму та міжнародних комунікацій УжНУ. Автор: Олександр Коваль.