Туристичний барометр Закарпаття: дослідження літо 2026

Представляємо вашій увазі випуск другої хвилі щоквартального моніторингу «Туристичний барометр Закарпаття», підготовлений ТІЦ «Турінформ Закарпаття» у партнерстві з Факультетом туризму та міжнародних комунікацій УжНУ.

В основі дослідження 90 верифікованих анкет мандрівників, які відвідали регіон улітку 2026 року. Документ містить вичерпний аналіз туристичного потоку на Закарпатті:

• Портрет туриста: географія, демографія та ключові мотивації;

• Економіка поїздки: купівельна поведінка та структура витрат;

• Оцінка інфраструктури: рівень сервісу та якісний аналіз відгуків.

Для кого цей матеріал?

Це базова довідкова аналітика для науковців, дослідників, представників HoReCa, туристичного бізнесу, територіальних громад та медіа та для всіх, кому потрібні факти й верифіковані дані замість суб'єктивних оцінок.

1. Резюме дослідження туризму Закарпаття

Літня хвиля (червень–липень 2026 р.) «Туристичного барометру Закарпаття» демонструє суттєвий зсув туристичного попиту в бік активного туризму й природної рекреації при збереженні високої емоційної лояльності дестинації Закарпаття.

Загальне враження туристів становить 4,52 з 5 балів – це свідчить про позитивне сприйняття переживаного досвіду. Однак виявлено системний розрив між емоційною оцінкою й інфраструктурною пропускною спроможністю: транспорт оцінюється в 3,37/5, туристична інформація на місцях – в 3,80/5.

Ключові показники дослідження:

·       Активний туризм цікавить 38,9% туристів (проти 30,6% у весною 2026 року)

·       Повторні гості становлять 76,7% потоку (дестинація повторного вибору)

·       Гастрономічні сувеніри купують 61,1% туристів

·       Вартість однієї ночі коливається в діапазоні 800–2500 грн (54,5% туристів)

·       Витрати на харчування: 70% туристів витрачають 300–1000 грн за день на особу.

2. Поширені запитання туристів та дослідників

Цей розділ структурований на основі типових запитань, які ставлять туристи, бізнес-партнери, журналісти й науковці про Закарпаття. Кожне запитання має сформовано на основі даних звіту.

Які регіони мають найбільше туристів на Закарпатті?

·       Київ та Київська область – 25,6% потоку, але 42,2% туристів прибувають з інших регіонів України (Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Вінниця, Харків).

·       Це вказує на розширення географічної бази попиту й необхідність диверсифікованої комунікації за межами столичного ринку.

Хто є типовим туристом Закарпаття?

• Ядро аудиторії – дорослі люди середнього віку (36–50 років – 54,4%), здебільшо жінки (орієнтовно 70%).

• Це туристи з установленим заробітком, досвідом подорожей, платоспроможні й орієнтовані на якість досвіду. Молодша аудиторія (18–35 років) представлена менше (23,3%), що типово для активного гірського туризму й альтернативного житла.

Чому люди їдуть на Закарпаття? Яка мотивація туристів?

• Відпочинок домінує (81,1%), але 38,9% поєднують його з активним туризмом й походами. Гастрономічний туризм привертає увагу 26,7%.

• Найважливіше: психологічна безпека й спокій (25–30% згадувань) є ключовою мотивацією, особливо для туристів з регіонів, постраждалих від військових дій. Закарпаття позиціонується як простір психологічного благополуччя й «ментального детоксу».

Яка частка нових туристів проти повторних відвідувачів Закарпаття?

• Повторні гості складають 76,7% вибірки. Це означає, що Закарпаття функціонує як дестинація повторного вибору, де потік генується переважно досвідом попередніх відвідин, а не активним маркетингом.

• Для приросту нових туристів потрібна більш активна позиція в соцмережах (26,7%) і блогерському контенті.

Скільки в середньому турист витрачає на Закарпатті за день?

• Витрати розподіляються так: проживання (800–2500 грн за ніч, медіана 800–1500 грн), харчування (300–1000 грн на день на особу – 70% туристів), сувеніри (60% видають понад 500 грн за весь період).

• Разом: мінімум 1100–1500 грн на день без розвах. Туристи готові платити за якість, але очікують прозорості й відповідності рекламі.

3. Географія й демографія туристів Закарпаття

3.1. Регіони походження туристів

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Літня хвиля демонструє очевидний й позитивний тренд: частка потоку з «інших регіонів» України (42,2%) уперше перевищує частку Київської області (25,6%). Це свідчить про розширення географічної бази попиту й означає, що Закарпаття у літній період не залежить від одного столичного ринку.

Найпопулярніші «інші» регіони серед туристів – це промислові й торговельні хаби: Дніпро/Дніпропетровська, Запоріжжя, Черкаська, Вінниця, Харків, Полтава. Цей потік часто поєднується з релокацією (люди тікають від військових дій), відвідинами родичів або перетином кордону з ЄС через кордони. Львівська область (15,6%) залишається стабільною, оскільки Закарпаття – сусідня, легко досяжна дестинація для західноукраїнців.

Практичний висновок для комунікації: маркетингова стратегія просування регіону не може обмежуватися посиланням на столицю. Решта потоку (42,2%) є фрагментованою й потребує іншого підходу до просування, орієнтованого на регіональні вузли попиту.

Можливі варіанти: таргетована реклама в регіональних ЗМІ, партнерство з регіональними туроператорами, контент про «легку доступність» з далеких міст.

3.2. Віковий профіль туристів

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Ядро аудиторії Закарпаття – люди середнього віку (36–50 років), які становлять більше половини вибірки (54,4%). Дорослішої аудиторії (36+ років) у сумі виявляється 76,6% – це свідчить про чітку домінацію зрілого сегмента.

На цей розподіл впливають кілька факторів. По-перше, літній активний туризм потребує фізичної підготовки, часу й фінансових ресурсів, що більш властиво людям з установленою кар'єрою. По-друге, методологічне обмеження: канали розповсюдження анкети (гіди, сайт Турінформ, соцмережі туристичної спільноти) системно забезпечують перевагу організованого туризму, де дорослішої людей більше.

Молодша аудиторія (18–35 років) представлена скромніше (23,3%), що може вказувати як на сезонність (молодь часто подорожує в інші період), так і на те, що молоді туристи більше користуються неформальними каналами інформації (спонтанні поїздки через друзів, без анкетування).

Висновок: Закарпаття має істотний потенціал для залучення молодіжної аудиторії, особливо через розвиток активного туризму, хостелів, глемпінгу й соцмереж.

4. Мотивація й попит туристів

4.1. Навіщо люди їдять на Закарпаття?

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Відпочинок залишається домінуючою метою подорожі (81,1%) – це не змінилось з весни й відображає природне позиціонування регіону як простору для релаксу.

Однак літня хвиля виявляє суттєвий й позитивний зсув у бік активного туризму: 38,9% туристів (у весні було 30,6%) поєднує відпочинок з активними походами й гірськими маршрутами.

Цей тренд пояснюється сезонністю: літня погода сприяє гірським прогулянкам, піднесенню на вершини, водним активностям, тоді як весна більше сприяє міської культурі й спокійній релаксу. Це означає, що дестинація успішно приваблює різні сегменти туристів залежно від сезону, і кожна хвиля моніторингу дає нам моментний фактор сезонних переваг.

Гастрономічний туризм (26,7%) залишається важливою вторинною мотивацією й підкреслює цінність Закарпаття як гастрономічної дестинації – вино, крафтові продукти, локальна кухня є інтегральною частиною досвіду.

Висновок: Літній сезон привертає більш активну й енергійну аудиторію. Це означає, що дестинація має розвивати й інфраструктуру для активного туризму (гірські маршрути, велотури, водні активності, хайкінг), не відмовляючись від традиційних спокійних форматів релаксу й оздоровлення. Гастрономія служить універсальним мостиком для обох сегментів.

4.2. Як туристи дізнаються про Закарпаття?

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Домінування категорії «вже бували раніше» (76,7%) є найважливішим стратегічним висновком усього дослідження: Закарпаття функціонує як дестинація повторного вибору.

Потік туристів генерується переважно досвідом попередніх відвідин, а не активним маркетингом чи рекламою. Це означає, що якість першого досвіду є критичною для майбутнього потоку – навіть малі проблеми (розрив між рекламою й реальністю, погана туристична інформація) матимуть накопичувальний ефект на бажання повернення.

Вторинні канали інформації змінилися порівняно з весною: соціальні мережі й блогери (26,7%) випередили традиційні туристичні сайти (22,2%). Це вказує на силу органічного контенту й персональних рекомендацій: люди більше довіряють блогерам й друзям, ніж офіційним туристичним ресурсам. Рекомендації близьких (20,0%) також займають третє місце, що підтверджує важливість сарафанного маркетингу (з уст в уста).

Туроператори й гіди (15,6%) зберігають роль, але вже не домінують. Це означає зменшення організованого туризму й збільшення самостійних подорожей, які плануються через Booking.com, Instagram, YouTube, а не через офіційні турбюро.

5. Локації: які місця туристи відвідують у Закарпатті

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Ужгород й Мукачево практично зрівнялись у популярності (52,2% обидва), що закріплює формування дворівневої міської моделі дестинації.

На відміну від весняної хвилі, де очікувалось абсолютне домінування обласного центру Ужгорода, літня хвиля показує органічне формування системи з двох рівноправних міст. Мукачево приваблює туристів не лише легендарним замком Паланок, але й стратегічним розташуванням як транзитної точки до термальних вод, кордонів, дороги на Хуст, Солотвино, Ясіня.

Замки й музеї (46,7%) залишаються популярними й служать «якорем» культурного туризму. Однак за сезоном гірські маршрути (36,7%) і гастрономічні тури (36,7%) випередили замки на рівні популярності. Це яскраво контрастує з весною, коли культура домінувала, й вказує на сезонний зсув: літня погода сприяє активному туризму й природним атракціям.

Берегове та термальні води (35,6%) завжди залишаються атрактивними як місця релаксу й оздоровлення.

Синевир (23,3%) залишається відносно відвідуваним, що може вказувати як на транспортний бар'єр (брак громадського транспорту до озера), так і на насичення цією локацією більших груп туристів, які приходять через туроператорів.

Висновок для розвитку: географія популярності туристів розширюється. Потрібна активна робота над розвитком периферійних й нових локацій (Кваси, Ясіня, Хуст, Драгобрат), які сьогодні є менш популярними й потребують інфраструктури (дороги, інформація, гайди, розміщення).

6. Проживання: типи, вартість, якість

6.1. Де живуть туристи в Закарпатті?

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Хоча готелі з офіційною категорією домінують (33,3%), альтернативні типи розміщення разом складають істотну частку (35,6%).

Сільські садиби займають третю позицію (23,3%) – це не випадковість, а відображення реального й зростаючого попиту на автентичність, контакт з місцевою культурою й кулінарний досвід, який не забезпечують стандартні готельні кімнати.

Апартаменти (7,8%) й глемпінг (4,4%) – це менші, але швидко зростаючі сегменти. Апартаменти привертають сім'ї й групи, які шукають більше простору й кухні; глемпінг привертає молодих активних туристів, які бажають близькості до природи без жертвування комфортом.

Висновок: Закарпаття успішно диверсифікувала пропозицію розміщення для різних профілів туристів. Це є істотною конкурентною перевагою й означає, що дестинація може привертати гетерогенні сегменти й задовольняти різні вподобання. Проте кожна категорія потребує різних інвестицій: готелі – в якість, сільські садиби – в навколишню інфраструктуру й марку, глемпінг – в досяжність та контент з соцмереж.

6.2. Вартість однієї ночі проживання в Закарпатті

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття".

Найпопулярніші цінові сегменти це 800 – 1500 грн (27,8%) та 1500 – 2500 грн (26,7%). Разом ці два діапазони охоплюють більше половини платних розміщень (54,5%), що відображає консенсус щодо середньовартісної пропозиції. Це вказує на те, що дорослі туристи Закарпаття готові платити за якість, але не очікують люксу – вони шукають чистоту, комфорт, безпеку й доступ до інформації про об'єкт.

Дешевих варіантів (до 800 грн) мало (7,8%), що показує вже завершену трансформацію дестинації від масового дешевого туризму до сегмента середнього класу.

Преміальні варіанти (понад 4000 грн) також не домінують (5,6%), що означає, що Закарпаття розвивається як дестинація для середнього класу, а не для ультрапреміального сегмента.

Безоплатне розміщення (15,6%) – це переважно туристи, що зупиняються у родичів чи друзів, або місцеві мешканці Закарпаття, які здійснюють однодневні подорожі або вихідні в сусідніх селах.

Економічна інтерпретація: Цінові коридори 800–2500 грн за ніч визначають типовий портрет туриста. Цей турист дуже чутливий до рейтингів та відгуків на букінг-платформах й відмовиться від бронювання, якщо фотографії не відповідають реальності, якщо є негативні відгуки про клопоття (бруд, шум, персонал) або якщо опис містить неточності.

Висновок для HoReCa: Якість контролю, відповідність реклами реальності, швидкість реагування на рецензії – це конкурентні переваги в цьому ціновому сегменті. Малі ціни вже не привертають; якість й автентичність – так.

6.3. Оцінка ціни-якості проживання

Середній бал: 3,85 з 5

Оцінка ціни-якості проживання в літній хвилі становить 3,85/5 – це вишче, ніж оцінка туристичної інформації (3,80/5) та транспорту (3,37/5), але нижче за загальне враження (4,52/5) й оцінку гастрономії (4,31/5).

Цей розрив вказує на наявність певного розчарування у сегменту туристів щодо відповідності ціни й якості розміщення.

Аналіз якісних відповідей показує, що основною причиною розчарування є розрив між фотографіями на сайтах й реальністю номерів: туристи виявляють знищену меблю, брудні килими, обідрані шпалери, нечистоту ванних кімнат.

Деякі туристи також вказують, що ціни на проживання у Закарпатті почали наближатися або навіть перевищувати закордонні аналоги (наприклад, готель в Ужгороді стоїть стільки ж, скільки готель в Будапешті), що робить очікування щодо якості суттєво вищими.

Рекомендація: запровадити мінімальні стандарти якості для альтернативного житла (садиб, апартаментів) й облігаторну відповідність фотографій на букінк-платформах реальності. Варто розробити чек-лист для власників, щоб вони розуміли, що туристи очікують, й періодичну рейд-перевірку якості об'єктів.

7. Харчування: витрати, якість, роль у гастрономічному досвіді туриста

7.1. Витрати на харчування за день (на особу)

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Домінуючі діапазони у межах 300–600 грн (35,6%) й 600–1000 грн (34,4%). Разом ці два коридори охоплюють 70% туристів, що вказує на чіткий консенсус щодо розумної вартості харчування.

Середня вартість харчування на день коливається приблизно від 450 до 800 гривень на особу – це узгоджується з стандартами для регіонального туризму й говорить про конкурентоспроможність Закарпаття за цінами.

Низька частка дорогих варіантів (4,4% понад 1500 грн) не означає слабкість дестинації. Навпаки, це означає, що туристи можуть їсти добре й смачно без надмірних витрат, це є основною перевагою дестинації порівняно з популярними напрямками.

Особливо важливо: оцінка якості харчування становить 4,31/5 – друга найвища оцінка у всьому дослідженні після загального враження (4,52). Це означає, що туристи вважають дестинацію гастрономічно конкурентоспроможною: якість їжі й сервісу у ресторанах, кафе, кондитерських перевищує очікування за цією ціну.

Висновок: Закарпаття є гастрономічною родзинкою України з точки зору співвідношення ціни та якості. Туристи приймають це як належність й частіше висловлюють позитивне здивування якістю, ніж розчарування цінами.

7.2. Гастрономія як універсальний мостик дестинації Закарпаття

Гастрономічні сувеніри купують 61,1% туристів, гастрономічні тури відвідують 36,7%, а оцінка харчування становить 4,31/5 – другий найвищий показник.

Гастрономія грає потрійну роль в туристичному досвіді Закарпаття:

1. Основна атракція – туристи спеціально приїжджають на дегустацію вина, сиру, меду, локальних крафтових напоїв, участь у гастрономічних мастер-класах.

2. Щоденна комфортна активність – хороша, смачна їжа в ресторанах, кафе, дегустаційних залів компенсує недоліки інших інфраструктур (напр., неякісний громадський транспорт). Туристи можуть пробачити іншим проблемам, якщо добре їдять.

3. Соціальна пам'ять – гастрономічні сувеніри служать матеріальним носієм пам'яті про подорож; коли турист повертається додому й дарує приятелям м’ясні делікатеси, бринзу чи вино з Закарпаття. Як результат гість проживає преьеування знову.

Це вказує на те, що дестинація повинна продовжити й посилити інвестиції в розвиток гастрономічного туризму й локальної харчової промисловості, оскільки це сегмент, що генерує як емоційну лояльність, так і прямий дохід від туристів.

Варто розвивати: крафтові напої, органічні сільськогосподарські продукти, кулінарні майстер-класи, кооперативи місцевих виробників, гастрономічні фестивалі.

8. Оцінка якості сервісу: де дестинація сильна й де слаба

Джерело: Туристичний барометр Закарпаття, літня хвиля 2026, n = 90. ТІЦ "Турінформ Закарпаття"

Дані вибудовують чітку двоярусну структуру дестинації.

• Перший ярус (4,23–4,52): чотири аспекти, безпосередньо пов'язані з людським фактором й базовим продуктом (враження, привітність, харчування, проживання). Ці показники коливаються в діапазоні від 4,23 до 4,52 балів. Це той «м'який фактор», що робить дестинацію емоційно привабливою: люди дружні, природа гарна, їжа смачна, готелі чисті.

• Другий ярус (3,37–3,80): два аспекти, пов'язані з інфраструктурою й адміністративною / муніципальною відповідальністю (туристична інформація, транспорт). Ці показники падають істотно нижче. Це той «жорсткий фактор», що залежить від інвестицій капіталу, планування й адміністрування.

Розрив: Різниця між найкращим показником (4,52) й найгіршим (3,37) становить 1,15 балів. Це не малий розкид – це системна, а не випадкова розбіжність, що вказує на фундаментальний інфраструктурний дефіцит.

Парадокс толерантності: Туристи готові вибачити серйозні інфраструктурні недоліки (транспорт 3,37), коли базовий емоційний досвід (безпека, природа, люди, їжа) виправдовує й перевищує очікування, викликаючи позитивне загальне враження (4,52). Але ця толерантність не безмежна – вона буде знижуватися з кожною новою поїздкою.

Якщо туристу на першу поїздку вдалось добре попрацювати (брак інформації), то на другу й третю це буде вже не пробачення, а розчарування. Це точка критичного ризику: якщо транспортні й інформаційні проблеми не будуть вирішені протягом 1–2 років, вони перетворяться на причину відмови від повторного візиту.

Стратегічна рекомендація: Дестинація має прекрасну емоційну базу (люди, природа, їжа), але потребує невідкладних інвестицій в «твердиню» – транспорт, інформацію, екологію. Без цього парадокс толерантності перетвориться на парадокс розчарування.

9. Найбільші проблеми: що туристи критикують в Закарпатті

Аналіз якісних відповідей на запитання «Що варто покращити на Закарпатті?» дав систематичну розподіл проблемних зон. Нижче наведені топ-5 проблем з прямими цитатами туристів.

1. КРИТИЧНА: Транспорт та логістика (25–30% всіх скарг)

Брак громадського транспорту до топових природних локацій – це номер один проблема дестинації, що найчастіше паралізує досвід активних туристів.

·       Немає автобусів до Синевиру, Колочави, Біласовиці, Пилипця, Драгобрату – чи вони їздять дуже рідко й не за розкладом

·       Автобуси відсутні в другій половині дня й на святкові дні

·       Погана якість залізничного сполучення з сусідніми регіонами (дуже довгий час у дорозі до Чернівців, Луцька)

·       Незадовільний стан пішохідної інфраструктури в центрі Ужгорода (ями в асфальту, аварійна бруківка, надмірна загазованість від авто, відсутність безкоштовних туалетів)

·       Цитати туристів: «дороги поганої якості», «проблеми з розвитком громадського транспорту».

2. Екологічна криза: Сміття та забруднення (15–20%)

Екологічна деградація вже виявляється як серйозна проблема й може стати запобіжником від повторних візитів.

·       Стихійні сміттєзвалища вздовж доріг, у селах, гірських долинах, по берегах річок

·       Забруднення сміттям річок Тиса, Латориця, інших потічків; критичний екологічний стан деяких ділянок

·       Повна відсутність інфраструктури для сортування сміття навіть у сучасних туристичних об'єктах

·       Цитата: «сміття скрізь», «борщівник при дорозі, річках лякає».

3. НОВА ПРОБЛЕМА: Джипінг та мотоциклізм (10–15%)

Це критичне НОВЕ явище літної хвилі, якого практично не було в весні. Це сигнал раннього виявлення екологічного навантаження.

·       Численні незалежні заклики заборонити джипінг у заповідних зонах, гірських парках, природних заповідниках

·       Скарги на квадроцикли на гірських стежках, їхніх шум, вибухи вихлопної труби та загазованість від моторів, деградація довкілля

·       Цитата повторюється незалежно в 6+ відповідях: «заборонити джипінг»

·       Виснажливість: туристи говорять, що неконтрольований моторизований туризм загрожує збереженню екологічної привабливості гір

4. Дисбаланс «ціна / сервіс»: якість розміщення (8–10%)

Розрив між рекламою й реальністю гостелів, готелів, садиб; тіньовий сектор й неправдиві зірки.

• Розрив між фото на сайтах та реальністю номерів: бруд, обідрані меблі, килими з дирами

• Невідповідність готелів заявленій зірковості: готель з «4 зірками» нагадує швидше 2-зірковий

• Ціни на проживання подекуди перевищують закордонні аналоги, що робить очікування щодо якості суттєво вищими

• Тіньовий сектор: господарі сільських садиб, малих готелів вимагають скасувати букінг-бронювання для уникнення оподаткування; непрозорість цін у приватному секторі.

5. Туристична інформація на місцях (8–10%)

Туристи вимушені шукати інформацію самотужки через блогерів, замість того щоб отримувати її від офіційних джерел на місцях.

·       Відсутність інформаційних кіосків на вокзалах, на туристичних локаціях поза Ужгородом і Мукачевом

·       Відсутність вказівників на дорогах, навколишніх дорожних знаків для пішоходів

·       Брак QR-кодів, інфостендів, путівників на місцях

·       Туристи змушені шукати інформацію через Instagram, TikTok, YouTube, замість того щоб знайти її на місце.

10. Ключові висновки та рекомендації

10.1. Психологічна безпека – реальна цінність, не маркетинг

• Категорія «спокій, тиша, безпека, відсутність тривог / обстрілів» посідає друге місце у самостійних спостереженнях туристів (25–30%). Це не був підказаною категорією в анкеті – туристи самостійно сформулювали цей посил у кожному десятому-п'ятому тексті. Це означає, що психологічне благополуччя й безпека є реальним, валідованим знизу посилом дестинації, а не маркетинговим конструктом.

• Цитати: «Немає повітряних тривог та обстрілів», «це ніби інша країна в Україні», «спокій та відчуття безпеки», «відсутність комендантської години».

• Позиціонування Закарпаття як простору психологічного благополуччя, «ментального детоксу» від військового стресу є органічним, верифікованим на даних й не потребує штучного конструювання. Це природне позиціонування, що розвивається органічно й потребує лише наслідування, а не радикальної зміни.

10.2. Дворівнева міська модель закріплюється й потребує інституціоналізації.

Ужгород і Мукачево практично зрівнялись (52,2% обидва). На відміну від весни, де було певне домінування обласного центру, літня хвиля показує органічне формування системи з двох рівноправних міст. Мукачево приваблює туристів не лише замком Паланок, але й розташуванням як точки до гірських, термальних, гастрономічних локацій.

Цей факт варто офіційно закріпити в туристичних матеріалах дестинації. Рекомендація: розвивати Мукачево як окремий туристичний хаб з власним брендом, власними атракціями, власним інформаційним центром.

10.3. Гастрономія – універсальний мостик між сегментами попиту

Гастрономічні сувеніри купують 61,1%, харчування оцінюється в 4,31/5, витрати на їжу концентруються в розумних діапазонах. Гастрономія обслуговує обидва сегменти туристів: активних походників, що шукають автентичність й енергію, й релакс-туристів, що розглядають їжу як частину медитативного досвіду. Це універсальна цінність, яку варто розвивати й розширювати.

10.4. Нова загрозі – екологічна деградація гірських локацій через джипінг

На противагу весні, літня хвиля явно артикулює критику джипінгу, мотоциклів, квадроциклів у природних парках. Це наслідок збільшення туристичного потоку й неконтрольованого моторизованого туризму. Цей тренд варто спеціально моніторити в наступних циклах, оскільки він може швидко перетворитися на критичну загрозу дестинації. Рекомендація: запровадити чіткі еколого-адміністративні обмеження.

Джерело всіх даних: «Туристичний барометр Закарпаття», хвиля літо 2026 р., n = 90. ТІЦ «Турінформ Закарпаття», Факультет туризму та міжнародних комунікацій УжНУ. Автор: Олександр Коваль.

Читайте по темі:

Туристичний барометр Закарпаття: аналітичний звіт, весна 2026