Візантійський стиль на Закарпатті

Горя?нська рото?нда, розміщена на останньому пагорбі Карпат на околиці Ужгорода, — одна з найстаріших архітектурних пам’яток України загальноєвропейського значення. Невеличка кругла церква, що розташувалась поблизу середньовічних руїн аристократичного палацу, вже кілька століть радує око своєю оригінальністю.

Кругла церква або ж ротонда («rotunda» з італійської мови — кругла будова), що сьогодні знаходиться у мікрорайоні Ужгорода — Горяни, досьогодні викликає багато запитань щодо її походження і віку.

Треба сказати що дослідженя ротонди почалося не тепер, а ще на початку ХХ століття, коли схожі наукові розяснення щодо круглих церков охопили історичні школи Європи. До поля зору дослідників потрапила і церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно що першими дослідниками були угорські науковці. Після проведеної реставрації церкви у 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал з якого зведено стіни ротонди. Схожість матеріалу побудови із матеріалом замкових романських стін привело їх до одного висновку Горянська церква відноситься до Х-ХІ ст.

 

У 1921 році виходить публікація дослідника М.Новаківського, де стверджується про візантійський вплив на архітектурний стиль церкви. Інший історик Ф.Заплетал відносить час побудови до XIV ст., а будівничим на думку дослідника міг бути подільський князь Корятович. Історик І.Крал відносив церкву Св. Анни до архітектурних споруд ІХ ст. Великоморавської держави. Відомий літератор В.Пачовський безапеляційно стверджував, що ротонда збудована в стилі храмів із Галичини, бо відомо, що фундаменти таких же ротонд віднайдені у Галичі, Володимирі-Волинському і Холмі. Дослідник європейської культури В.Залозецький шукав порівняльний стиль круглих церков на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ-ХІІ ст. Інший відомий дослідник церковної архітектури В.Січинський після узагальнюючих досліджень приходить до висновку, що ротонда відноситься до Х ст. і була збудована слов’янськими будівничими під впливом візантійської архітектурної школи. Треба надати належне Січинському, він чи не вперше звернув увагу на будівельний матеріал і кладку древньої церкви.

Новий етап досліджень розпочався у радянський період. Одним з перших дослідників був Г.Логвин, який відніс час побудови ротонди до ХІІІ ст., і відзначив у своїй праці, що, мабуть, у її будівництві брали участь архітектори з Галичини. А ось відомий закарпатський історик П.Сова доводить нову думку про побудову круглої церкви у період ХІІ ст, монахами ордену Св. Павла. Наприкінці 60-х років угорські дослідники (В.Гервес-Молнар) особливо зацікавилися ротондами Панонії. Вони зробили узагальнюючі дослідження і дійшли до висновку, що Горянська ртонда має близьких «родичів» серед двох ротонд в угорських селах Кісомбор, Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал все це навело на думку об’єднати ці три церкви в один архітектурний ряд і сміливо говорити про дату побудови ХІ ст.

Сьогодні Горянська церва Св. Анни це шестикутна будова в товщу стін якої врізано шість навпівкруглих ніш із трьома вікнами, зверху на будові лежить полегшений тамбур із шістьма вікнами. Та чи не найпривабливішим є те що внутрішні стіни розписані у ХІІІ ст. художниками в стилі італійської ранньоренесансної школи Джотто.