Фестиваль “Веселка над Тисою”

У місті Тячево 6-9 травня відбудеться VI Всеукраїнський фестиваль сучасної та народної пісні «Веселка над Тисою».

Пік цвітіння Долини нарцисів у 2011-му припаде на 7-15 травня

УВАГА: На повноцінний розквіт Долини нарцисів впливають погодні умови. За оцінками фахівців, масовий розвікт Долини нарцисів очікується на період з 7 – 15 травня 2011 року.

Станом на сьогодні, 3 травня, вже зацвіло 10 % квітів.

Однак просимо зауважити, що терміни цвітіння дуже залежать від погодних умов: за теплої весняної погоди розвиток рослин проходиме швидше, за низької добової температури – уповільнюватиметься.

Долина нарцисів посіла 2 місце у конкурсі “7 природинх чудес Закарпаття”.

На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника “Долина нарцисів”. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі.

Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. Навесні ця місцевість отримує надзвичайно ошатний вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. І тоді долина нарцисів перетворюється. Як у чарівній казці, вона покривається суцільним килимом білосніжних нарцисів. Їх не висаджувала рука людини. Їх посіяла сама природа. Це дикі родичі садових нарцисів – нарциси вузьколисті. Дикі нарциси на вид дуже схожі на садові. І запах у них такий же приємний. Тільки дикі нарциси вище, а квітка крупніше, ніж у садових, і досягає в діаметрі іноді 10 сантиметрів. Проте, Долина нарцисів завдячує своєю славою не лише нарцисам.

Тут зустрічаються також інші види рослин, які занесені до Червоної книги України. Це, наприклад, астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Colchikum autumnale), шафран осінній (Crocus banaticus), кандик собачий зуб (Erethronium dens-canis), підсніжник (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum) та цілий ряд орхідей. Тут живуть такі рідкісні види тварин, як тритон звичайний (Triturus vulgaris) та озерна жаба (Rana ridibunda). Особливо багато видів метеликів: такі красені як адмірал (Vanessa atalanta), денне павине око (Inachis io), жалібниця (Nymphalis antiopa), будяківка (Cythia cardui), бражник винний малий (Deilephila porcellus) – не диво для цього регіону. Зустрічаються також і махаон (Papilio machaon), подалірій (Iphiclides podalirius), бражник Прозерпіна (Proserpinus proserpina), сатурнія мала (Saturnia pavonia), які занесені у Червону книгу України.

З огляду на таке різноманіття метеликів Долина нарцисів могла називатися також і долиною метеликів. Про долину нарцисів існує декілька легенд:

1. Найпопулярніша з них розповідає про те, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався, помер на цьому березі від туги.
2. Наступна легенда гласить що колись у давнину в Хусті у замку жив князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста жив гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванко теж бажав зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, були квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що долину вкрито біло-зеленим нарцисовим килимом.
3. Третя популярнна легенда каже, що поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За цією легендою у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву “Полянки” з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підгоняли волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині увздовж р. Хустець. За преданням уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
4. Остання легенда сповіща, що коли врорги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже заснувши на “нарцисовій” подушці, людина може і не прокинутися.

Місцезнаходження: Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, урочище Кіреші (4 км. від міста) Як дістатись: з Києва, Львова, Ужгорода поїздом до Мукачевого. Звідти автобусом, чи маршруткою до Хусту. Від міста до Долини нарцисів 4 км.

Варто знати, що зривання та пошкождення квіток карається штрафом ( 12 грн. за кожен нарцис).

Першотравневе свято в Мукачеві, місто Мукачево знову стало епіцентром святкового дійства присвячене до Дня солідарності всіх трудящих на травневі.

Жителі міста продемонстрували, що вміють гуляти найкраще. Давно не пригадується така кількість людей поблизу Ратуші.

Свято, яке бере свій початок з 1886 року останніми десятиліттями набуло нового бачення. Комуністичні “маевки” стали флагманами людських прав та свобод. Тож не дивно, що для прикладу в Києві на честь цієї події майже всі політичні сили вивели своїх прихильників на вулиці столиці.

Мукачево звичайно не Київ, але у нас теж є чим пишатись. За сформувавшоюся традицією вже не перший рік до міста над Латорицею з’їжджаються байкери з усіх куточків України, як кажуть, щоб і на інших подивитись і свого “залізного коня” показати.

Свята першого травня в Мукачеві чекали довго. Особливо молодь, якої вчора на площі Миру було багато. Що може бути захопливішим ніж “ревіння” мотору байку? Важко сказати. Дійство, яке не залишило байдужим нікого мало і логічне закінчення. Святковий концерт, як “кульмінація” події був запланований організаторами на вечір. Та, на жаль, у погоди на той вечір були інші плани. Проливний дощ, який розпочався в Мукачеві близько 20.30, хоч і “підмочив” свято та не зміг зіпсувати враження від нього.

Байкери, для яких Мукачево вже стало другою домівкою, не охоче роз’їзджались, та обіцяли повернутись, вже наступного року…

Іван Гарагонич “Панорама Мукачево”.