Краще гір, можуть бути лише гори

Карпатські гори, біля підніжжя яких знаходяться наші міста, є однією з відомих європейських географічних зон. Є кілька версій походження назви Карпати.

Отже, подаємо варіанти походження назви Карпати:

1. У першiй половинi I тисячолiття до нашої ери, дану територiю населяло гето-дакiйське плем’я карпи (карпiани);
2. Iз санскритської мови, де слово “Карпати” має декiлька значень —”нерiвний”, “необроблений”, “прикриття”, “притулок”;
3. Iз давньогрецької мови, де слово “Карпат” означає “горб”;
4. Із фракійської мови слово “карпо” означає “скеля”;
5. Існує народна легенда про доброго велетня Карпа;
6. Народна легенда про чорта який покорпав землю.

Карпатські гори займають 80% території Закарпаття. Вони перетинають область від північного заходу до південного сходу. Довжина — 240 км, ширина — 110 км.

Гори Карпати мають вік 1,2 мільярда років. Карпатські гори ростуть щороку на 1-2 см і дуже повільно зсуваються на Схід. Гірські лiси складають 45% усіх лісів Закарпаття, а гірські полонини Закарпаття займають територію 40.000 га.

Найвищі гори на території Закарпатської області:

• Говерла 2.061 м
• Бребенескул — 2.035 м
• Пiп-Iван — 2.022 м
• Петрос — 2.020 м
• Гутин-Томнатик — 2.017м
• Ребра — 2.007 м
• Туркул — 1.932 м
• Брескул — 1.910 м
• Близниця — 1.881 м
• Дземброня — 1.877 м
• Стримческа — 1.872 м
• Драгобрат — 1.786 м.

Високо до неба тут підіймаються гірські хребти:

• Маковиця
• Красна
• Великий Дiл
• Свидовець
• Боржава
• Чорногора
  Рiвна
• Анталовська Поляна
• Синяк
• Вигорлат
• Полонина-Руна.

Перевали в Карпатах, що розділені Вододільним хребтом

А через Водороздільний хребет на територію Закарпатської області, ведуть важливі транспортні артерії, які проходять через карпатські перевали. Що цікаво, більшість з них віками слугували людям. Отже, найвідоміші перевали:

• Ужоцький (889 м)
• Середнiй Верецький (Ворiтський — 839 м)
• Воловецький (Скотарський — 1.014 м)
• Вишкiвський (Торунський — 931 м)
• Легiонiв (1.110 м)
• Яблунецький (Татарський — 931 м).

Великі таємниці природи ще дотепер зберігають печери нашого краю:

Солянi печери (Солотвинські копальні – на сьогодні вони затоплені водою), карстовi (Камяні ворота, Діравий камінь, Ведмеже ікло, Прозорих стін, Білих стін, Романія, Вів, Чурь, Княгиня, Дружба, Гребінь, Перлина, Синаторій, Чертіж, Молочний камінь, Термокса мала), мармуровi (Дiлове, Грабово, Княгиня).

Закарпатська низовина

Вже на південному заході територія до самого кордону називається Закарпатською низовиною. Вона прилягає до Середньодунайської низовини (Панонії) і займає 20% територiї краю (близько 2.000 кв. км). 50% земель розорано пiд сiльськогосподарськi угiддя, лiси низовин займають — 15%. Сiльськогосподарськi землi низовини складають 39.600 га, рiлля — 188.000 га, пасовища — 102.400 га, сiножатi — 73.400 га.

Між горами знаходяться улоговини: Перечинська, Ясiньська, Ужанська, Кушницька, Богданська, Мiжгiрська, Свалявська, Усть-Чорнянська, Колочавська, Хустська, Воротньо-Воловецька.