Всі річки Закарпаття впадають в Тису

Значну роль у формуванні рельєфу відіграє річка Тиса (вона починається злиттям Бiлої i Чорної Тиси, а загальна довжина її, в межах Закарпаття, становить 223 км, впадає Тиса поблизу сербської столиці Белграда у річку Дунай).

До басейну Тиси належать всі річки краю. Гідросистема Закарпаття вiддiлена вiд прикарпатських рiчок Водороздiльним хребтом.

Досить значною є загальна кількість рiчок, струмкiв, потiчкiв Закарпаття — 9.429, з них 9.277 — малi потоки до 10 км, 152 рiчки мають довжину бiльше 10 км (Рiка, Теребля, Шопурка, Тересва, Iршавка, Синявка, Тячiвець, Середня Рiка, Косiвська, Богдан, Лазещина, Турбат, Озерянка, Бертянка, Брустурянка, Репинка, Лужанка, Мокрянка, Апшиця, Велика Уголька, Васькова, Тур’я, Жденiвка, Визниця, Стара, Серне, Чаронда, Цигань, Виля, Туричка, Ломованя, Пиня, Вича, Свинка, Коропець, Сухар, Уличка, Ярок, Боронява, Вільшанка, Яблуниця, Вільхівчик, Вербовець, Квасний, Чеховець, Бабичка, Гнилий, Воловець, Мошка і т.д.) та 4 річки, що мають довжину понад 100 км (Уж, Латориця, Боржава, Тиса).

На відміну від швидких гірських річок, загальна кількість тихих озер Закарпаття невелика — 137, з них лише 32 водойми — це постiйнi озера.

Найбiльше озеро Закарпаття — озеро Синевир, воно утворене 10 тис. рокiв тому на висотi 989 м і має площу 7 га, де найбiльша глибина 27 м, а температура від +12° до +18°, тут водиться райдужна, струмкова й озерна форель.

Закарпатські озера поділяються на кілька типів, серед яких виділяються

• льодовиково-каровi озера: Апшинець, Марiчейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа;
• загатнi озера: Солене, Тереблянськi озера, Синевир; антропогенні озера:Чорні озера, Солотвинськi озера;
• вулканічні озера: Липчанське, Ворочівське, Синє.

Зі страхітливими легендами повязані закарпатські болота: Чорнi Багна, Чорний Мочар, Соленi Млаки, Заросляк, Трофанець. Ще у 1878 р. почалося осушення болота Чорна Мочар, що займало понад 14 тисяч гектарів.

На сьогодні воно осушене майже повністю, на його місці тепер — каскад водосховищ і ставків, де розводять коропа, карася, білого амура.

А ось улюбленим місцем відпочинку туристів стали гірські водоспади: Войводинський (найбiльший), Трофанець (найвищий), Шипот, Городилівський, Скакало, Липовецький, Лумшорський, Мокрянський, Чортів Млин. Крім того на низовинних територіях є багато штучних каналiв: Ужгородський, рiчки-канали Берегiвського, Виноградівського, Ужгородського, Мукачівського районів, а також нараховується близько 50 ставкiв i водосховищ, загальною площею 173 кв. км: Вільшанське, Залужанське, Горбківське.