Фестиваль Рекітське сузір’я-2010
У міжнародному фестивалі “Рекітське сузір’я-2010” братимуть участь переможці відбіркових турів, міжнародних, обласних, всеукраїнських олімпіад та конкурсів.
Учасники фестивалю України та закордоння змагатимуться у трьох вікових групах, а саме учні: 3-5, 6-8 , 9-11 класів.
Мистецько-розважальна програма “Коломийку” – танцюють всі!
7 липня – туристичний похід “Стежиною ректора МАЛіЖ – від села Голятина до “Коваликового поля”, або автобусна екскурсія старими селами до пам’яток верховинської історії с. Синевир, Колочава.
Участь у театралізованому святі “Ой на Івана тай на Купала”.
8 липня – Урочисте відкриття фестивалю.
Літературно-мистецькі змагання. Проведення майстер-класів (за окремим планом).
Зустріч із відомими майстрами художнього слова, пензля та фото, авторської пісні та сценічного виконання біля фестивальної ватри. Фестивальна дискотека під відкритим небом Міжгір’я.
Працюватимуть творчі клуби “Пегас і Муза”, “Журналіст”, “Мольберт” і “Фотооб’єктив”, “Соло” і “Сцена”.
9 липня – Літературно-мистецькі змагання. Проведення майстер-класів (за окремим планом). Підготовка та випуск найдовшої і найцікавішої у світі газети. Її назву, зміст та наповнення матеріалами здійснюється усіма учасниками фестивалю.
Підведення підсумків та відзначення переможців.
Урочисте завершення фестивалю.
Фестивальний гала –концерт
10 липня – Автобусна екскурсія до санаторію “Верховина”, мінеральних джерел, водопада “Шепіт”. Піша прогулянка смт. Воловець. Від’їзд учасників фестивалю.
Турінформ Закарпаття
{odnaknopka}
Музей «Колочавська вузькоколійка»
В кожному музейному вагоні – унікальні експонати, які розповідають про історію вузькоколійок на Закарпатті, про роботу і побут залізничників та їхніх пасажирів. Головна гордість музею, серце ешелону – унікальний паровоз – гарний, потужний і екологічно чистий транспорт. Виготовлений у Німеччині 1951 року, паротяг працював до 1973-го, потім зберігався у паровозному депо у селі Хмільник, що на Берегівщині, і лише диво врятувало його від здачі на металобрухт.
На Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв, що відбувся у грудні 2009 року, у номінації «Краще експозиційне оформлення» колочавський музей отримав третє місце.
Тепер же у музеї працює механічна дрезина, на якій залюбки катається не лише дітвора, але й багато дорослих.
Вузькоколійка, яка лише в минулому столітті була брендом Карпат, не може назавжди зникнути з дороги нашого життя. Чартерний рейс у минуле може здійснити кожен відвідавши музей «Колочавської вузькоколійки».
Звертайтеся, будь ласка, по телефону +380983555588.
Туристичні можливості Закарпаття
{odnaknopka}
Подорож до Закарпаття. Синевир
Шлях повз Тереблю, комунікабельний шофер, Тереблянське водосховище, підйом до озера, диво Синевиру, ще дерев’яні церкви, але…, по підвісному місточку – до мінерального джерела.
Історико-культурний туризм Закарпаття
Новий туристський маршрут “Карпатська Україна” дозволить краще пізнати історію Закарпаття.
Мінеральні води Закарпаття
Бальнеологічний туристичний маршрут “Мінеральні води Закарпаття” охоплює усі мінеральні джерела, санаторії.
Романтичний стиль на Закарпатті
Романтичний стиль продовжував розвивати барочні особливості у вигляді стрімких рухових форм на полотні, виблиску фарб та виразних мазків пензля, “відкритої” форми, у якій контури слабко окреслені, ніби сягаючи в таємничу далечінь за межі вікон будівель.
Замкова архітектура Закарпаття
Перші захисні укріплення з’являються на території нашого краю в бронзовому віці. Це були просто городища-гради, укріплені земляним валом та ровом (перші елементи фортифікації, які навчилася робити людина).
Романська епоха на Закарпатті
Романським (від слова Рим) стилем ми називаємо період європейського мистецтва ХІ — ХІІ ст. Вперше романський стиль з’явився у державах, утворених з імперії Карла Великого, і поширився у державах, що підпорядковувалися римській церкві.
Візантійський стиль на Закарпатті
На Закарпатті візантійський період характеризує храм що знаходиться у приміській частині м.Ужгород, Горяни.
Географічний центр Європи – туристична марка
Наприкінці ХІХ ст. вчені Віденської цісарсько-королівської академії наук Австро-Угорської імперії встановили геодезичний знак, що символізує «Географічний центр Европи».