Археологічний туризм Закарпаття

Археологічний туризм Закарпаття

Археологічний туризм Закарпаття, є формою культурного туризму. Даний вид туризму спрямований на задоволення потреб, зацікавленості, пізнання туристом археологічних знахідок, що стосуються життя, побуту людей на території Закарпаття.

Археологічний туризм на Закарпатті полягає у відвідуванні місць, що пов’язані з археологічними розкопками на місцях древніх поселень людей, знайомство з побутом та культурою людей у секціях краєзнавчих музеїв, та відвідування чисельних фестивалів та святкувань.

Коротка інформація:

Як стверджують дослідники та науковці Закарпаття Ф. Шандор, Д. Данилюк, С. Федака, І. Ліхтер, перші поселення на Закарпатті були вже у давнину.  Археологи стверджують про різні пам’ятки, найдавніші з яких нараховують 1 000 000 років.

Найдавніші знахідки Закарпаття відносяться до палеоліту (старий камінь), який подiлявся на перiоди:

? нижнiй палеолiт (2 млн. р. до н. е. — 40 тис. р. до н. е.)

? верхнiй палеолiт (40 тис. р. до н. е. — 12 тис. р. до н. е.).

Найпершими поселеннями людей на території Закарпаття були такі місця, як Королево (найдавнiша стоянка в Центральнiй i Схiднiй Європi — 1 млн. 100 тис. років, у Виноградівському районі), с. Рокосово, м. Ужгород, а також печера Молочний камiнь (Тячiвський район).

Первісні люди на території Закарпаття використовували традиційні для того часу знаряддя працi з каменю, кiсток, дерева — рубила, скребла, гостроконечники, рiзцi, чопери, ножi.

На територiї краю у цей час був теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло море, про що свiдчать знахiдки черепашок вимерлих молюскiв.

Пiзнiше клiмат став холоднiшим i сухiшим, у горах росли сосна, береза, горiх, граб, бук, смерека) у низовинi — степовi трави. У цей час винайдено спосiб добування вогню, з’явився перший одяг, першi житла у печерах, першi твори мистецтва (наскельнi малюнки).

Люди займалися мисливством на мамонтів, гiєн, печерних ведмедiв, збиральництвом (корiння, дикi плоди, трави).

У час мезоліту 12 тис. р. до н. е. — 5 тис. р. до н. е.) археологи знайшли древні стоянки біля с. Кам’яниці (Ужгородського району) та с. Дiброви (Тячівського району). Саме тоді до мисливства, збиральництва додається риболовля. Люди мезолiту жили в землянках, влітку у куренях. Вони вже мали кращі знаряддя праці: тесла, долота, рiзноманiтнi наконечники, лук i стрiли, гарпун. У цей час формуються племена. Людина поступово переходить до осiлого способу життя, приручає тварин, розпочинає торгувати.

У неоліті (5 тис. р. до н. е. — 3 тис. р. до н. е.) з’явилися нові способи обробітку каменню (шліфування, сверління) знаряддя працi (сокири, гачки, пряслицi), ткацтво, гончарство (розмальована керамiка). Поступово людина виходить з залежностi вiд природи, вона жила в землянках, напiвземлянках, поблизу рiчок. У кутках житла ставили глинянi печi. Люди часто змiнювали мiсце життя через виснаження грунту. В неолiтi людина перейшла вiд присвоювання дарiв природи до їх виробництва. Відбувся подiл на землеробiв та скотарiв. Скотарство сприяло заселенню гiрських районiв, про це свiдчать дуже давні назви урочищ, які згодом стали назвами відповідних поселень: Волове, Воловець, Скотарське, Бичків (Рахівський район), Чабанiвка (Ужгородський район).

Археологiчнi знахiдки мiдно-бронзового вiку (3 тис. р. до н. е. — 1 тис. р. до н. е.) на територiї Закарпаття — це поселення, могильники, кургани, скарби-пам’ятки.

Тут знайшли чимало металевих знарядь праці, зброю та прикраси (сокири, браслети, серпи, злитки бронзи, мечі, підвіски, фібули).

Бронзова колекція Закарпаття — одна з найбільших в Україні, вона нараховує до 2 тисяч бронзових предметів.

І це не дивно, адже у період ХІІ-VІІІ ст. до н.е. Закарпаття було одним з центрів середньоєвропейського бронзоливарного виробництва. Культури мiдно-бронзового вiку: Нiршег-Затiн, Схiдно-Словацька, Отомань, Станово, Вiттенберг.

Серед культур залізного віку (1 тис. до н. е. — наш час) виділяються: культура Гава-Голiгради, куштановицька, латенська (остання представлена, зокрема, великим металургiйним центром на р. Ботар, Виноградiвський район). Кельти принесли на Закарпаття найбiльш розвинуту культуру тодiшньої Центральної Європи.

Поруч з м. Мукачеве знаходився найбiльший металургiйний центр, другий у Європi, опiдум-городище Галiш-Ловачка, тут робилися монети, тут же знайдено близько тисячі iнструментiв, майстернi (ювелiрнi, кузнi), ножицi для стрижки овець, оковки гiрських човнiв, коси, зернотерки, мечi, млинки, наковальнi, щити, фiбули, срiбнi монети.

На Закарпатті, Науковці історичного факультету УжНУ щороку проводять постійно діючі археологічні експедиції, а науковці та студенти кафедри туризму УжНУ розробляють моделі туристичних продуктів, що являють собою проекти археологічних музеїв, стоянок людей, реконструкції історичних подій.

• нижнiй палеолiт (2 млн. р. до н. е. — 40 тис. р. до н. е.) 
• верхнiй палеолiт (40 тис. р. до н. е. — 12 тис. р. до н. е.). 

Найпершими поселеннями людей на території Закарпаття були такі місця, як Королево (найдавнiша стоянка в Центральнiй i Схiднiй Європi — 1 млн. 100 тис. років, у Виноградівському районі), с. Рокосово, м. Ужгород, а також печера Молочний камiнь (Тячiвський район). 

• Туристичний інформаційний центр Закарпаття – Олександр Коваль