Карпатський біосферний заповідник з пралісами під охороною ЮНЕСКО

Карпатський біосферний заповідник належить до найбільших та найцікавіших установ природно-заповідного фонду України, адже на його території знаходиться під охороною значна кількість природних об’єктів, так і великою представленістю тут культурної та історичної спадщини.

Цінність його екосистем визнана і на міжнародному рівні – з 1993 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

У складі Карпатського біосферного заповiдника (КБЗ), загальна площа якого становить понад 58 тис. гектарiв, є вісім вiдокремлених масивiв. Вони розмiщені на території Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської області в межах висот від 180 до 2061 м. н.р., де представлено практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат.

Кожен з масивів, що входять до складу КБЗ, вирізняється своїми характерними, неповторними природними об’єктами. Візитною карткою Чорногірського масиву є найвища вершина України – гора Говерла, яка піднімається над рівнем моря на 2061 м. Ця вершина є культовою для населення України, своєрідна українська Фудзіяма, що приваблює тисячі туристів. Поряд височать інші карпатські двотисячники – Петрос, Ребра, Бребенєскул та інші. Рельєф високогiр’я Чорногірського хребта носить слiди давнього зледенiння з характерними льодовиковими формами – мальовничими карами та троговими долинами. Тут проходить популярний серед екотуристів маршрут «Чорногірськими пралісами  Говерлу», який починається від КПП Чорногірського ПНД заповідника через 4 км від с. Усть-Говерла на висоті 750 м н.р.м..

Навпроти Чорногори у південному напрямку знаходяться Рахiвські гори – вiдроги Марамороського кристалiчного масиву. Тут знаходиться однойменна заповідна ділянка, яку вінчає гора Піп Iван Марамороський, висотою 1940 м н.р.м. Рельєф цього масиву є унікальним. Йому властиві глибокi мiжгiрнi долини, льодовиковi цирки, численні скелястi гребенi та вершини. Такий класичний альпійський рельєф більше ніде не представлений на території Українських Карпат. Недаремно цей нетиповий куточок Українських Карпат називають Гуцульськими Альпами. Недарма ця заповідна ділянка вабить велику кількість любителів активного відпочинку, які сходять на Піп Іван Мармароський туристичним маршрутом, який починається від села Ділове і веде до мальовничої вершини.

Найвищу частину Свидовця з вершинами Близниці охоплює Свидовецький заповідний масив. Поряд з високогірними ділянками, де велетенські прямовисні скелі нависають над льодовиковими цирками і карами, на цій території представлені значні масиви пралісів, що характеризуються великою різноманітністю флори і фауни. За рейтингом популярності у туристичних колах цей район поступається в Українських Карпатах тільки Чорногорі. Окраса Свидовця – легендарні Близниці та зростаючі тут едельвейси, приваблюють сюди щорічно тисячі туристів. Ця заповідна ділянка охороняється Кевелівським ПНД відділенням заповідника, територією якого проходить нитка Закарпатського туристичного шляху (ЗТШ, а також маршрути КБЗ на озеро Герешаска та на г. Близниця.

У пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта розміщений Кузійсько-Свидовецький заповідний масив. Особливою мальовничістю вирізняється одна з його ділянок – урочище “Кузій”, оточена звідусіль стрімкими горами з пануючими вершинами Кимпа (1091 м н. р. м.) i Полянський (1094 м н. р. м.). Вкриті віковими пралісами гірські схили, серед яких переважають дубові та букові ліси, розрізані стрімкою скелястою грядою юрських вапнякiв. Тут на окремих скельних виходах збереглися осередки тиса ягiдного – реліктової рослини, що дійшла до нас з прадавніх епох. Поряд з природними цінностями, ця територія представляє і значний історичний інтерес, адже тут тривалий час розміщувалася мисливська дача сім’ї австро-угорських монархів – Габбсбургів. Тут проходить цікавий екологічний маршрут «До соколиного берда», кульмінаційною точкою якого є мальовнича скеля, звідки відкривається захоплююча панорама.

Серед усіх заповідних ділянок особливе місце займає Угольсько-Широколужанський масив – найбільший осередок букових пралісів у Європі, які входять до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина міжнародного об’єкту «Букові праліси Карпат та давні ліси Німеччини». Також тут представленi найрiзноманiтнiші підземні карстовi об`єкти: печери, гроти, шахти, колодязі тощо. Тільки на територiї заповідного масиву їх налiчується понад тридцять. Серед них і найбiльша печера Українських Карпат – “Дружба”, сумарна довжина ходiв якої складає близько одного кiлометра. У печерi “Молочний камiнь” знайдена пiзньо–палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка має величезне наукове значення. Серед надземних вапнякових утворів виділяється унiкальний природний мiст, вiдомий пiд назвою Кам’яного, або Карстового. Серед відвідувачів великою популярністю користуються два маршрути, які проходять територією Угольського ПНД відділення заповідника: «До карстового мосту» (с. Мала Уголька) та «До печери Молочний камінь» (с. Велика Уголька).

Серед Хустсько–Солотвинської  долини на   стародавнiй  терасi річки Тиси знаходиться одна з перлин Закарпаття – знаменита “Долина нарцисів”. Ця невеличка дiлянка в заплавi рiчки Хустець є унiкальним ботанiчним об’єктом, в якому охороняється останній в Європi рiвнинний осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоевропейський вид поширений у високогiр’ї Альп, Балкан i Карпат. Рівнинна ж популяцiя, яка існує тут з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер, збереглася тільки у цьому місці. Поряд з величезним науковим значенням “Долина нарцисів” становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння “Долина” вкривається суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.

Вулканічні Карпати представлені у Карпатському біосферному заповіднику двома невеликими за площею заказниками “Чорна гора” та “Юлівська гора”,   які отримали свою назву від однойменних вершин Гутинського хребта. Завдяки близькому розміщенню значних населених пунктів, зокрема м. Виноградова, ці осередки дикої природи мають велике рекреаційне значення.

Всього на території Карпатського біосферного заповідника розгорнута мережа з 18 екотуристичних маршрутів загальною протяжністю понад 200 км. Всі маршрути обладнані відповідною інфраструктурою: місцями відпочинку, джерелами питної води, місцями для розкладання вогнища, перехідними містками тощо.

Карпатським біосферним заповідником було створено низку туристично-інформаційних центрів.    У 1997 році відкрився перший такий центр в місті Рахів — «Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах». Наступній еколого-освітній центр було відкрито в місті Хуст — «Музей нарцису», а в селі Ділове — «Центр Європи». Гордістю заповідника став відкритий на День працівника Природно -заповідного фонду в 2011 році інформаційно-туристичний центр у підніжжі Говерли – «Високогір`я Карпат». А зовсім недавно запрацювали іще два туристично-інформаційні центри: «Карпатська форель» в урочищі Ліщинка с. Ділове та «Кервелів» близ контори Кевелівського ПНД відділення заповідника (с. Ясіня).

Подорожуючи територією КБЗ просимо поважати встановлений заповідний режим і користуватись лише промаркованими маршрутами, не відхиляючись від стежки, адже витоптування і часте турбування негативно позначається на природних екосистемах та заважає лісовим мешканцям.

Карпатський біосферний заповідник запрошує всіх любителів активного та екологічно орієнтованого відпочинку. Ми гарантуємо незабутні враження, приємне і комфортне перебування і цікаві мандрівки!

Автор – Вікторія Губко, Начальник відділу рекреації, зв’язків з громадськістю та міжнародної співпраці КБЗ.

Фото: Василь Зелінський