Аналіз: туристична галузь Закарпаття

Реалізація державної політики в галузі туризму здійснюється шляхом визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі туризму.

Основними напрямками є:

• визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України  їх використання та охорони, спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму
• визначення основ безпеки туризму
• нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян)
• ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг
• визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу
• видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу
• встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу
• організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму, визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму
• участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку туризму Державне регулювання в галузі туризму здійснюється іншими способами, визначеними законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про туризм» держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.

Основними цілями державного регулювання в галузі туризму є:

• забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;
• безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб’єктів туристичної діяльності та їх об’єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;
• збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
• створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності.

Основні терміни використані в роботі: функції туризму, туризм, турист, туристична група, туристична діяльність, туристична організація, правовідносини в інституті туризму.

Закарпатський регіон відрізняється високою природно-культурною цінністю, що створює можливості для розвитку туристичної і рекреаційної діяльності.

Багатокультурність, притаманна даному регіону, означає, що його населення складалося і складається з представників різних народів і релігій. Багатокультурність – це також різноманіття традицій різних частин регіону. Свідченням такої культурної мозаїки є не лише архітектура (зокрема, релігійна) і характер поселень, але й різні мови і діалекти, звичаї і традиції, обряди і народна творчість.  У прикордонному регіоні існує ряд цінних природних об’єктів, що володіють великим потенціалом для розвитку туризму. У транскордонному регіоні розвиваються різні форми туризму.

Ключове значення має відпочинково-краєзнавчий, лікувальний, освітній, природний (мисливство, рибальство) і бізнес-туризм. Збільшується кількість закордонних туристичних поїздок (у тому числі в частині малого прикордонного руху),  починає інтенсивніше розвиватися сільський (агротуризм), а в Карпатах – активний гірський туризм (гірськолижний спорт, піші, велосипедні і кінні походи).

В українській частині збереглося багато осередків народного мистецтва, що разом з добре розвиненою інфраструктурою культури (музеї, театри, філармонії) створює можливості для розвитку туризму пізнавально-культурознавчого характеру.

У контексті розвитку транскордонного туризму в межах Закарпатської області потенціальне ускладнення становлять: візовий режим, недостатня кількість пунктів перетину кордону і їхня низька пропускна здатність, низький рівень розвитку мережі автодоріг та супутньої інфраструктури, незадовільний рівень інформаційно-рекламного забезпечення розвитку туризму, недостатня кількість спеціалістів з обслуговування туристичного руху, низький рівень асортименту туристичних послуг, у тому числі готельних.

Закарпатський регіон характеризується великою в загальноєвропейському масштабі туристично-природною і культурною цінністю. Сильною стороною регіону, крім вигідного розташування і великого біорізноманіття, є величезна культурна спадщина і національна різнорідність.

Нижче описані виявлені внутрішні сильні і слабкі сторони регіону, який охоплений даною Стратегією, а також зовнішні можливості і загрози. Таким чином було здійснено аналіз SWOT (абревіатура англійських слів STREHGHTS – сильні сторони, WEAKNESSES – слабкі сторони, OPPORTUNITIES – можливості і THREAT – загрози).

Джерело: Турінформ Закарпаття