Чим цікавий ужгородський скансен?

Закарпатський музей народної архітектури та побуту, унікальний для України музей, де можна побачити всю історію сіл Закарпаття за 2-3 години часу.

На південному схилі Замкової гори розташоване невеличке, але мальовниче закарпатське село. Це Закарпатський музей народної архітектури та побуту де показані найцінніші експозиції побуту та громадські, господарські та культові споруди мешканців етнічних груп, національних меншин та населення Закарпаття.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Закарпатський музей народної архітектури та побуту був відкритий 27 червня 1970 року. Відкриття було приурочене до 25-річчя возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною. На той час це був перший в республіці скансен – музей під відкритим небом.

Протягом п’яти років (1965-1970) збиралися експонати для музею з усього Закарпаття. На території музею, а це близько 2 гектара, розташовано 7 садиб, 6 житлових будівель, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма та найцінніша архітектурна пам’ятка, дерев’яна церква Св. Михайла з с. Шелестово Мукачівського району.

В давні часи південний схил Замкової гори був почищений від дерев, валунів та кущів. Це робилось для того щоб під час облоги та штурму фортеці, нападаючі не мали змогу сховатись від обстрілу захисників.

В часи панування графа Міклоша Берчені навколо замку були створені сади, втому числі на місці сучасного музею.

Території колишнього музею в давні часи називали Відьм’ячою ямою. Справа втому, що нібито у далекому 1730 році тут спалили ужгородську відьму, дружину Юрія Сюча, Марію Рушковську. Але як документального підтвердження даної історії нема, так це історія мабуть пов’язана з пожежею 1728 року коли спалилась церква Св. Юрія у замковому подвір’ї.

Після того, як замок та околиці отримала греко-католицька єпархія на південному та східному схилі було створено кладовище, або як тоді називалось «Могильний сад» де ховали вище греко-католицьке духовенство Мукачівської єпархії, греко-католицьких священиків Ужгорода, їх рідних і близьких. Так серед багатьох тут були поховані і Костянтин Матезонський (1794-1858), композитор, музикант, організатор і керівник першого на Закарпатті, як і взагалі в Центральній Європі, поліфонічного хору “Гармонія”, Іван Кутка, церковний діяч, просвітитель та секретар Андрія Бачинскього, єпископ Андрій Стойка (1890-1943), останній з греко-католицьких владик Мукачівської єпархії який був похований на цьому цвинтарі.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту розміщує на території пам’ятки народної архітектури:

• Хата з с. Оріховці Ужгородського району (кінець 18 ст.)
• Хата селянина-хлібороба з с. Ракошино Мукачівського району (1869 р.)
• Хата з гончара с. Довгого Іршавського району (друга половина 19 ст.)
• Хата селянина-бідняка з с. Стеблівка Хустського району (кінець 19 ст.)
• Хата з с. Бедивля Тячівського району (1888 р.)
• Хата румунського населення з Середнього Водяного Рахівського району ()
• Хата заможнього угорця з с. Вишково Хустського району (1879 р.)
• Ґражда з с. Стебного Рахівського району (кінець 19 ст.)
• Гуцульське житло з с. Ясіня (присілок Кевелів) Рахівського району (18 ст.)
• Бойківська хата з с. Рекіти Міжгірського району (початок 19 ст.)
• Житло бойків з с. Гукливого Воловецького району (50 роки 19 ст.)
• «Дога хижа» з с. Гусний Великоберезнянського району (середина 19 ст.)
• Народна школа з с. Синевірська Поляна Міжгірського району (1883 р.)
• Водяний млин з с. Колочава Міжгірського району (кінець-початок 20 ст.)
• Хата В. І. Венеліна-Гуци із с. Тибава Свалявського району (кінець 18 ст.)
• Дерев’яна церква Св. Архангела Михаїла з с. Шелестово Мукачівського району (1777 р.)
• Кузня з с. Дубове Тячівського району (друга половина 19-початок 20 ст.)
• Корчма з с. Верхній Бистрий Міжгірськоготрайону (кінець 60-х 19 ст.)
• Каплиця з с. Новоселиця Міжгірського району (перша половина 19 ст.)
• Дзвіниця з с. Вільховатий Рахівського району (1898 р.)

Закарпатський музей народної архітектури та побуту працює:

• у літній період з 10 до 18.00
• зимовий період з 9 до 17.00
• Вихідний день – вівторок (по експозиції продаються квитки для прогулянки)

Ціна квитків:

• для дорослих –
• для учнів та студентів –
• Екскурсійне обслуговування (група 20-30 чол.):

Адреса: м. Ужгород, вул.Капітульна, 33/а . Тел. (03122) 3-73-92

При копіюванні матеріалів, посилання на Турінформ Закарпаття обов’язкове.