Скансен в Ужгороді

Закарпатський музей народної архітектури та побуту, місце де показані найцінніші експозиції побуту, громадські, господарські та культові споруди мешканців

Закарпатський музей народної архітектури та побуту, місце де показані найцінніші експозиції побуту, громадські, господарські та культові споруди мешканців етнічних груп, національних меншин та населення Закарпаття.

Що треба знати про відкриття музею в Ужгороді:

Закарпатський музей народної архітектури та побуту відкрито був відкритий 27 червня 1970 року
Відкриття було приурочене до 25-річчя возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною.
На той час це був перший в республіці скансен – музей під відкритим небом.
Рекомендований час на екскурсію складає 2 години
Користуйтесь послугами екскурсоводів Ужгорода, працівників музею, що б більше дізнатись про історію, життя та побут краю.

Чим цікавий скансен в Ужгороді?

Закарпатський музей народної архітектури та побуту, це невеличке, але мальовниче закарпатське село, що знаходиться на південному схилі Замкової гори, та розміщує на території наступні пам’ятки народної архітектури Закарпаття:

Хата з с. Оріховці Ужгородського району (кінець 18 ст.)
Хата селянина-хлібороба з с. Ракошино Мукачівського району (1869 р.)
Хата з гончара с. Довгого Іршавського району (друга половина 19 ст.)
Хата селянина-бідняка з с. Стеблівка Хустського району (кінець 19 ст.)
Хата з с. Бедивля Тячівського району (1888 р.)
Хата румунського населення з Середнього Водяного Рахівського району ()
Хата заможнього угорця з с. Вишково Хустського району (1879 р.)
Ґражда з с. Стебного Рахівського району (кінець 19 ст.)
Гуцульське житло з с. Ясіня (присілок Кевелів) Рахівського району (18 ст.)
Бойківська хата з с. Рекіти Міжгірського району (початок 19 ст.)
Житло бойків з с. Гукливого Воловецького району (50 роки 19 ст.)
«Дога хижа» з с. Гусний Великоберезнянського району (середина 19 ст.)
Народна школа з с. Синевірська Поляна Міжгірського району (1883 р.)
Водяний млин з с. Колочава Міжгірського району (кінець-початок 20 ст.)
Хата В. І. Венеліна-Гуци із с. Тибава Свалявського району (кінець 18 ст.)
Дерев’яна церква Св. Архангела Михаїла з с. Шелестово Мукачівського району (1777 р.)
Кузня з с. Дубове Тячівського району (друга половина 19-початок 20 ст.)
Корчма з с. Верхній Бистрий Міжгірськоготрайону (кінець 60-х 19 ст.)
Каплиця з с. Новоселиця Міжгірського району (перша половина 19 ст.)
Дзвіниця з с. Вільховатий Рахівського району (1898 р.)