Блог

За більш ніж півсторіччя, яке промайнуло з тих днів, коли в знедоленій та занедбаній Колочаві займався просвітництвом знаменитий письменник-альтруїст, філантроп Іван Ольбрахт, змінилося багато поколінь. Але добрі справи не зникають безслідно. І як підтвердження цьому є проведення вже традиційного українсько-чеського фестивалю народної творчості “Колочавське відлуння Тереблянської долини”. …Недільної сонячної днини в центрі Колочави зібралося чимало […]

Фестиваль Колочавське відлуння Тереблянської долини – 2010

За більш ніж півсторіччя, яке промайнуло з тих днів, коли в знедоленій та занедбаній Колочаві займався просвітництвом знаменитий письменник-альтруїст, філантроп Іван Ольбрахт, змінилося багато поколінь. Але добрі справи не зникають безслідно. І як підтвердження цьому є проведення вже традиційного українсько-чеського фестивалю народної творчості “Колочавське відлуння Тереблянської долини”.
…Недільної сонячної днини в центрі Колочави зібралося чимало люду. Всі з нетерпінням очікували відкриття ХІV Міжнародного фестивалю фольклору “Колочавські відлуння Тереблянської долини”. Саме завдяки ентузіазму та самовідданій праці місцевої жительки Наталії Тумарець це свято стало доброю традицією центра Тереблянської долини.
Відкриття фестивалю розпочалося з гімнів двох держав — України і Чеської Республіки та урочистих промов поважних гостей свята, серед яких були: Генеральний Консул Чеської республіки Давид Павліта та його дружина — культурний аташе в Україні Маріана Павлітова, Генеральний Консул Словацької Республіки Мар’ян Сладічек з дружиною, голова Міжгірської районної ради Іван Ярема, заступник голови райдержадміністрації Микола Тимощук, голова села Колочава Юрій Хланта та президент фонду “Приятелі дітей” Марина Криса.
В урочистому зверненні до гостей свята Генеральний Консул Чеської Республіки Давид Павліта наголосив, що цей візит не є політичним кроком, а насамперед його цікавить самодостатня народна творчість нашого етносу, якою він захоплюється.
Голова райради Іван Ярема подякував гостям свята і разом з тим висловив свої співчуття з приводу повені, від якої потерпає північ Чехії, що стало на заваді відвідин фесту нашими чеськими друзями.
Здається, в еру електронної музики та сучасного модерного танцю, народні хороводи та співи потроху відмирають, молодь зовсім ними не цікавиться, а носіями фольклору здебільшого є жителі глибинок в досить поважному віці. Але саме завдяки таким фестивалям спростовується ця хибна думка. На сцену, змонтовану прямо в шкільному подвір’ї, входили танцювальні та пісенні колективи, які складалися переважно з молоді. Наприклад, ансамбль “Піроскуби” під керівництвом Наталії Тумарець,  який організований з учнів Колочавської ЗОШ, ансамбль “Волошин” Річківської ЗОШ — керівник-педагог Ганна Бабець, першокласниця Ольга Герасимлюк із с. Космач Івано-франківської області. Всі ці учасники продемонстрували, що молодь свято поважає традиції та допитливо цікавиться ними.
Звичайно, не може залишитися осторонь події такого характеру і колектив відділу культури РДА. Як правило, без участі цих професіоналів такий фестиваль провести неможливо. Адже сценарій проведення свята,  організація музичного супроводу і, власне, вражаючий виступ самого колективу Міжгірського РБК під керівництвом Вікторії Янчик, Тетяни Гимби і Юрія Біланинця не залишили байдужими глядачів.
Приємним сюрпризом стали виступи учасників художньої самодіяльності благодійного фонду “Приятелі дітей” та дітей-інвалідів Вільшанської школи-інтернату. Також вразили глядачів танцювальні номери ансамблю бального танцю під керівництвом Вероніки Аржевітін, а Мирослава Клюс та Тетяна Гнепа артистично виконали народні словацькі пісні.
Паралельно з концертом в шкільному корпусі була організована виставка-продаж товарів народних умільців та колочавських художників, випускника Київської академії та архітектури Олеся Орищука та самоучки Павла Ваколи.
А під закінчення свята на шкільному стадіоні продемонстрували свою майстерність юні авіамоделісти з Міжгір’я під керівництвом Олександра Дорошенка. За авіа шоу, яке продемонстрували  ікарійці з інтересом спостерігали гості свята.
Загалом фестиваль пройшов вдало. Організатори і гості були приємно вражені почутим і побаченим. А найголовніше те, що творчість нашого етносу вражає своєю самобутністю, багатогранністю. В ній переплітається  лірика і гумор, буденна праця та відпочинок, радість та смуток, якими сповнене життя горян. Глибокий уклін людям, які бережуть фольклор для прийдешніх поколінь.
Андрій Голодняк
фото Тетяни Костюк

За більш ніж півсторіччя, яке промайнуло з тих днів, коли в знедоленій та занедбаній Колочаві займався просвітництвом знаменитий письменник-альтруїст, філантроп Іван Ольбрахт, змінилося багато поколінь. 

Але добрі справи не зникають безслідно. І як підтвердження цьому є проведення вже традиційного українсько-чеського фестивалю народної творчості “Колочавське відлуння Тереблянської долини”.
…Недільної сонячної днини в центрі Колочави зібралося чимало люду. Всі з нетерпінням очікували відкриття ХІV Міжнародного фестивалю фольклору “Колочавські відлуння Тереблянської долини”.

Саме завдяки ентузіазму та самовідданій праці місцевої жительки Наталії Тумарець це свято стало доброю традицією центра Тереблянської долини.
Відкриття фестивалю розпочалося з гімнів двох держав — України і Чеської Республіки та урочистих промов поважних гостей свята, серед яких були: Генеральний Консул Чеської республіки Давид Павліта та його дружина — культурний аташе в Україні Маріана Павлітова, Генеральний Консул Словацької Республіки Мар’ян Сладічек з дружиною, голова Міжгірської районної ради Іван Ярема, заступник голови райдержадміністрації Микола Тимощук, голова села Колочава Юрій Хланта та президент фонду “Приятелі дітей” Марина Криса.

В урочистому зверненні до гостей свята Генеральний Консул Чеської Республіки Давид Павліта наголосив, що цей візит не є політичним кроком, а насамперед його цікавить самодостатня народна творчість нашого етносу, якою він захоплюється.

Голова райради Іван Ярема подякував гостям свята і разом з тим висловив свої співчуття з приводу повені, від якої потерпає північ Чехії, що стало на заваді відвідин фесту нашими чеськими друзями.

Здається, в еру електронної музики та сучасного модерного танцю, народні хороводи та співи потроху відмирають, молодь зовсім ними не цікавиться, а носіями фольклору здебільшого є жителі глибинок в досить поважному віці. Але саме завдяки таким фестивалям спростовується ця хибна думка. На сцену, змонтовану прямо в шкільному подвір’ї, входили танцювальні та пісенні колективи, які складалися переважно з молоді. Наприклад, ансамбль “Піроскуби” під керівництвом Наталії Тумарець,  який організований з учнів Колочавської ЗОШ, ансамбль “Волошин” Річківської ЗОШ — керівник-педагог Ганна Бабець, першокласниця Ольга Герасимлюк із с. Космач Івано-франківської області. Всі ці учасники продемонстрували, що молодь свято поважає традиції та допитливо цікавиться ними.

Звичайно, не може залишитися осторонь події такого характеру і колектив відділу культури РДА. Як правило, без участі цих професіоналів такий фестиваль провести неможливо. Адже сценарій проведення свята,  організація музичного супроводу і, власне, вражаючий виступ самого колективу Міжгірського РБК під керівництвом Вікторії Янчик, Тетяни Гимби і Юрія Біланинця не залишили байдужими глядачів.

Приємним сюрпризом стали виступи учасників художньої самодіяльності благодійного фонду “Приятелі дітей” та дітей-інвалідів Вільшанської школи-інтернату. Також вразили глядачів танцювальні номери ансамблю бального танцю під керівництвом Вероніки Аржевітін, а Мирослава Клюс та Тетяна Гнепа артистично виконали народні словацькі пісні.

Паралельно з концертом в шкільному корпусі була організована виставка-продаж товарів народних умільців та колочавських художників, випускника Київської академії та архітектури Олеся Орищука та самоучки Павла Ваколи.

А під закінчення свята на шкільному стадіоні продемонстрували свою майстерність юні авіамоделісти з Міжгір’я під керівництвом Олександра Дорошенка. За авіа шоу, яке продемонстрували  ікарійці з інтересом спостерігали гості свята.

Загалом фестиваль пройшов вдало. Організатори і гості були приємно вражені почутим і побаченим. А найголовніше те, що творчість нашого етносу вражає своєю самобутністю, багатогранністю. В ній переплітається  лірика і гумор, буденна праця та відпочинок, радість та смуток, якими сповнене життя горян. Глибокий уклін людям, які бережуть фольклор для прийдешніх поколінь.

автор Андрій Голодняк, за матеріалами міжгірської райради

Не дивлячись на хорошу сонячну погоду, вітер дме напрочуд сильно погрожуючи скинути нас із краю прірви.

Пам’ятник яфині

Як повідомляє “Турінформ Закарпаття”, 8 серпня 2010 року у селі Гукливе Воловецького району Закарпаття відбудеться…

Археологічний туризм Закарпаття, є формою культурного туризму. Даний вид туризму спрямований на задоволення потреб, зацікавленості, пізнання туристом археологічних знахідок, що стосуються життя, побуту людей на території Закарпаття.

Фестиваль Рекітське сузір’я-2010

Як повідомляє Закарпаття онлайн, 6-10 липня у мальовничому верховинському селищі Міжгір’я, що на Закарпатті, під девізом “Створимо разом планету Добра”, відбудеться літературно-мистецьке дитяче дійство.

У міжнародному фестивалі “Рекітське сузір’я-2010” братимуть участь переможці відбіркових турів, міжнародних, обласних, всеукраїнських олімпіад та конкурсів.

Учасники фестивалю  України та закордоння змагатимуться у трьох вікових групах, а саме учні:  3-5,  6-8 , 9-11 класів.

Для змагань визначено наступні номінації: поезія, проза  журналістика (художньо-публіцистичні жанри: замальовка, новела, образок) та серед редакцій учнівських газет, художнє фото, малюнок, авторська пісня та сценічне виконання.6 липня – день приїзду учасників фестивалю, керівників груп, майстер-класів, журі. Прес-конференція, жеребкування. Піша прогулянка селищем міського типу та сходження на гору “Мирша”.  Участь у театралізованому святі “Верховинські вечорниці”.

Мистецько-розважальна програма “Коломийку” – танцюють всі!

7 липня – туристичний  похід “Стежиною ректора МАЛіЖ – від села Голятина до “Коваликового поля”, або автобусна екскурсія старими  селами до пам’яток верховинської історії с. Синевир, Колочава.

Участь у театралізованому святі “Ой на Івана тай на Купала”.

8 липня – Урочисте відкриття фестивалю.

Літературно-мистецькі змагання. Проведення майстер-класів (за окремим планом).
Зустріч із відомими майстрами художнього слова, пензля та фото, авторської пісні та сценічного виконання біля фестивальної ватри. Фестивальна дискотека під відкритим небом Міжгір’я.

Працюватимуть творчі клуби “Пегас і Муза”, “Журналіст”, “Мольберт” і “Фотооб’єктив”, “Соло” і “Сцена”.     

9 липня – Літературно-мистецькі змагання. Проведення майстер-класів (за окремим планом). Підготовка та випуск найдовшої і найцікавішої у світі газети. Її назву, зміст та наповнення матеріалами здійснюється усіма учасниками фестивалю.

Підведення підсумків та відзначення переможців.

Урочисте завершення фестивалю.

Фестивальний гала –концерт

10 липня – Автобусна екскурсія до санаторію “Верховина”, мінеральних джерел,  водопада “Шепіт”. Піша прогулянка смт. Воловець. Від’їзд учасників фестивалю.

 

Турінформ Закарпаття

{odnaknopka}

Археологічний туризм Закарпаття, є формою культурного туризму. Даний вид туризму спрямований на задоволення потреб, зацікавленості, пізнання туристом археологічних знахідок, що стосуються життя, побуту людей на території Закарпаття.

Музей «Колочавська вузькоколійка»

tourinform_vuzkokolijka_kolocava_1У селі Колочава Міжгірського району, Закарпатської області від літа 2009 року має власну залізницю. Тут працює один з унікальних музеїв України та єдиний на Закарпатті музей історії залізниці «Колочавська вузькоколійка».
Музей складається із раритетного паровозу та ешелону із 10-вагонами. Кожний вагон відтворює процес транспортування за різної влади, яка панувала у цьому регіоні. Є тут три чеські пасажирські вагони, радянський товарняк, угорський вагон для перевозу худоби та бочка для води, і звичайно ж, вагони для транспортування деревини – рубанців та бокорів.

В кожному музейному вагоні – унікальні експонати, які розповідають про історію вузькоколійок на Закарпатті, про роботу і побут залізничників та їхніх пасажирів. Головна гордість музею, серце ешелону – унікальний паровоз – гарний, потужний і екологічно чистий транспорт. Виготовлений у Німеччині 1951 року, паротяг працював до 1973-го, потім зберігався у паровозному депо у селі Хмільник, що на Берегівщині, і лише диво врятувало його від здачі на металобрухт.

tourinform_vuzkokolijka_kolocava_2
Тепер же на великі свята паровоз помпезно випускає пару, гуркоче на всю околицю та весело закликає туристів. В такі моменти здається, що ось-ось він поїде попід зеленими смереками берегом Тереблі по звичному маршруту.
Залізничні колії та металеві конструкції вагонів теж збирали по віддалених куточках. Паводок 1998 року остаточно зруйнував вузькоколійку, і лише високо в горах, на території села Лопухово Тячівського району її залишки врятувалися від шукачів металу. Вагони пролежали у воді до 2008 року, знадобилось чимало зусиль аби їх доставити до Колочави. Із поіржавлених та покривлених уламків вмілі руки працівників музею зробили колочавську вузькоколійку.

На Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв, що відбувся у грудні 2009 року, у номінації «Краще експозиційне оформлення» колочавський музей отримав третє місце.
tourinform_vuzkokolijka_kolocava_3

Гості музею можуть не лише ознайомитися з історією залізничної справи, але й самим покататись на вузькоколійці. Незабаром по вузьких коліях довжиною 800 метрів невеличкий вагончик, що належав колись лісорубу, героєві соціалістичної праці Іванові Чусу, возитиме всіх охочих.
tourinform_vuzkokolijka_kolocava_4

Тепер же у музеї працює механічна дрезина, на якій залюбки катається не лише дітвора, але й багато дорослих.

Вузькоколійка, яка лише в минулому столітті була брендом Карпат, не може назавжди зникнути з дороги нашого життя. Чартерний рейс у минуле може здійснити кожен відвідавши музей «Колочавської вузькоколійки».

Джерело:http://www.kolochava.com
Екскурсія: Організацію відпочинку у селі Колочава, відвідання музеїв, екскурсій по селу та регіону, походів в гори, проживання і харчування здійснює Туроператор «Ажіо-тур».

Звертайтеся, будь ласка, по телефону +380983555588.


Музеї Закарпаття

Карта Закарпаття

Види туризму

Туристичні можливості Закарпаття

Туристичні марки

 

{odnaknopka}

Назва селища пов

Замок Тамплієрів

Середнянський замок, мабуть, не є настільки цікавим в плані мальовничості руїн, як в тому, що він є єдиним замком…

Музей Синевир ознайомить гостей з макетами вузлів, споруд і пристосувань всього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів.

Музей Синевир

Музей Синевир ознайомить гостей з макетами вузлів, споруд і пристосувань всього технологічного процесу заготівлі,…

Відпочиваючи в Закарпатті ви можете себе відчути ніби у машині часу: то ти знаходися серед середньовічної чи еклектичної архітектури часів Австро-Угорської імперії, то ніби раптово опиняєшся у ХХ столітті серед прагматичного чехословацького конструктивізму, а потім ти бачиш перед собою будови радянського модернізму серед яких ростуть дерева з Японії, звісно сакури, а також екзоти з Аргентини, […]

Подорож Закарпаттям

Відпочиваючи в Закарпатті ви можете себе відчути ніби у машині часу: то ти знаходися серед середньовічної чи еклектичної архітектури часів Австро-Угорської імперії, то ніби раптово опиняєшся у ХХ столітті серед прагматичного чехословацького конструктивізму, а потім ти бачиш перед собою будови радянського модернізму серед яких ростуть дерева з Японії, звісно сакури, а також екзоти з Аргентини, Канади, Австрії, Британії, США, Угорщини, Афганістану і ще багатьох інших країн.
Закарпаття – мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне розташування. Область межує з 4 державами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.
Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал.
Національне розмаїття населення, високий природно-рекреаційний та курортний потенціал, самобутня історія і культура, розгалужена мережа туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів, супутня до туризму інфраструктура, приваблює в наш край дедалі більше туристів.
Розвиток туризму, як в цілому в краї, так і в тих регіонах, де він є пріоритетним, в значній мірі залежить від стану навколишнього природного середовища, збереження і охорони культурних пам’яток, автомобільних доріг, супутньої інфраструктури на їх територіях.
У Закарпатті спостерігається поєднання співпраці та партнерства громадськиї організацій, влади, бізнесу та жителів краю у намірах відродити та зберегти історію, культуру та неповторну красу краю.

Корисна інформація:

Фестивалі Закарпаття

Події Закарпаття

Новини Закарпаття

Туристичні пропозиції в Закарпаття

Міста та райони Закарпаття

Інформація туристам

Види туризму в Закарпатті

З питань співпраці з порталом “Турінформ Закарпаття” (розміщення інформації, новин, розробки турів та маршрутів) звертайтесь за допомогою електронної пошти office@tourinform.org.ua

Слідкуйте за новинами в соціальній мережі facebook

Відпочинок в Закарпатті цілий рік- поєднання тисячолітньої культури Європи, де Вам покажуть унікальні місця, варті вашої уваги,

Нових маршрутів і розваг прагнуть туристи, які відвідують Закарпаття

Нещодавно в Києві відбулися дві чергові весняні туристичні виставки-ярмарки, присвячені сезону “весна-літо”. З метою ознайомитися з новими тенденціями туризму і запропонувати власні послуги, у них взяли участь і представники закарпатських турагенцій.

Своїми думками і враженнями за підсумками виставки поділилася з читачами газети учасниця цього велелюдного заходу Світлана Чернова, директор однієї з туристичних агенцій краю.
Особливості закарпатського відпочинку

– Світлано Яківно, чи не загубилися пропозиції відпочинку в Закарпатті й для краян у нескінченному потоці запрошень із цілого світу?

– Кожного разу, повертаючись із чергової подорожі, я з подивом і захопленням констатую: “Немає кращого місця на землі, ніж Закарпаття”. У Єгипті гори не заліснені, у Таїланді бракує свіжого, насиченого киснем і прохолодою, повітря, у Франції – міцної дружби багатьох націй і народностей, в Ізраїлі – численних чистих витоків різноманітних підземних вод…
У Закарпатті ж є все, навіть море, правда підземне. А ще – можливості краян відпочивати і вдома, і за кордоном. До мор¬ського узбережжя Болгарії, Чорногорії, Хорватії, Греції майже така ж відстань, як до україн¬ських берегів Чорного й Азов¬ського морів.

– Із такими показниками наш край повинен бути туристичною меккою і кожний його житель мав би себе реалізувати сповна…

– Натомість збільшуються “діаспори” наших земляків у США, Чехії, Італії, Португалії, Греції. А в будівництво незначної кількості нових санаторіїв і комфортних готелів вкладаються кошти заможних американців, киян, які, правда, часто-густо є вихідцями із Закарпаття і назавжди закохалися в цей клаптик землі.

– Чому склалася така ситуація? Невже наші земляки розучилися ґаздувати і приймати гостей?

– На жаль, активному розвитку туризму не сприяє наше законодавство. Нормотворцям слід підтримати тих ентузіастів, які бажають інвестувати в збереження й відновлення закарпатських замків, займаються розвитком туристичної інфраструктури краю, проводять презентації рекреаційних та екскурсійних можливостей Срібної Землі. На місцевому рівні бажано активніше стежити за чистотою громадських місць, берегів річок, під’їздів до пам’яток історії та архітектури, узбіччя доріг місцевого значення.

– Чи вміють закарпатці відпочивати?

– За останні десять років менталітет закарпатців помітно змінився, й зокрема їхнє ставлення до відпочинку. Зняти стрес, оздоровитися, набратися творчої енергії на морському узбережжі стало не менш важливим стимулом для наших краян. Переважна більшість закарпатців намагається взяти відпустку влітку або на початку осені й виїхати за межі краю. У цей час туристичні агенції працюють на повну потужність, підбираючи відпочинок на будь-який смак та кишеню. А ось взимку і навесні саме час закарпатцям створювати свій туристичний продукт і продавати його світу.

– Наскільки успішним був останній зимовий сезон щодо відвідування туристами Закарпаття?

– Найкращою для нас була зима 2007-2008 років. Із початком фінансово-економічної кризи наприкінці 2008-го відвідування туристами краю знизилося приблизно на 30 %. Цьогоріч бажаючих відпочити у грудні-січні дещо побільшало. Оскільки останніми роками до нас приїжджали небідні туристи, отож вимагали й відповідної якості послуг. Гості хотіли проживати в добротних готелях, їздити в комфортному транспорті, слухати грамотних і закоханих у свій край екскурсоводів.

Чомусь часто стверджують, що відсутність снігу на новорічні свята впливає на результати зимового сезону в Закарпатті. Наших агентів за межами краю, які пропонують путівки до Срібної Землі, налаштовуємо на те, що сніг у горах і катання на лижах – це тільки додаткова атракція. Головною ж є можливість поринути в атмосферу зимового Середньовіччя за допомогою закарпатських замків, неповторних компактних містечок у супроводі гідів, які знаються на місцевій історії.

Надзвичайно ефектною і незабутньою у туристів є можливість власноруч доторкнутися до оздоровчих принад краю – відвідати термальні купальні, попаритися в чанах із мінеральною водою, спробувати смак чистої і найсмачнішої джерельної води, на повні груди вдихнути насичене киснем повітря гірських лісів. Чимале задоволення отримують туристи й на наших різноманітних фестивалях, які часто відбуваються в різних куточках краю.

Зрештою, ті, хто прагнув обов’язково покататися на лижах, не повернулися додому незадоволеними. На Красії і Плаю був бажаний сніг і чудові можливості активно відпочити для найвимогливіших клієнтів.

Криза і відпочинок у Карпатах

– Наскільки глобальна криза вплинула на діапазон туристів, що відвідують Закарпаття?

– Значно зменшилася кількість іноземних гостей і масового україн¬ського туриста, який не ставить великих вимог щодо комфорту, проте прагне якомога більше побачити і пізнати. Туроператори зуміли вчасно переорієнтуватися і пристосуватися до нових умов зимового сезону, і “гарячих турів” на теплі моря майже не було. Тому закарпатці новорічно-різдвяні свята проводили переважно вдома або в сусідніх країнах Східної Європи. Свою негативну частку додала й паніка довкола епідемії грипу. Школярі зі Східної України, які традиційно приїздили до нас на зимові канікули, тепер залишилися вдома, а чимало турбаз – без клієнтів. Якщо раніше путівки в Україні продавалися до початку грудня, то в цей пері¬од тури в Закарпаття можна було купити практично за день до виїзду групи.

На якість обслуговування вплинув і традиційний закарпатський менталітет: “Бізнес бізнесом, а свята – це святе”. Як наслідок, голодні туристи блукали вечорами в пошуках відчиненого ресторанчика або кафе. У Мукачеві та інших закарпат¬ських райцентрах замало культурно-розважальних комплексів, які були би здатні зайняти вечірнє дозвілля наших гостей. Уже котрий рік поспіль туристи дивуються унікальною берегівською термальною водою, але водночас жахаються “совковою” інфраструктурою басейну. І навіть не здогадуються, що такі ж лікувальні джерела є в Мукачеві.

Новинкою нинішнього зимового сезону можна назвати вечірні відвідини в “замок кохання” – Сент-Міклош, що у Чинадієві. Вони відбувалися у втаємниченій атмосфері при свічках і під звуки закарпат¬ських колядок у виконанні місцевих дитячих бетлегемів.

– Які проблеми туристичної галузі краю вимагають нагального втручання влади і фахівців?

– Згідно із законом про туризм діяльність екскурсовода і гіда-перекладача дозволяється за наявності спеціального дозволу, виданого місцевою облдерж¬адміністрацією. У Закарпатті організованим групам із сусідніх областей розповідають чомусь навіть ті, хто вперше до нас приїхав, чи той же водій автобуса або іноземні гіди, які досі вважають наш край своєю годівницею. Через це наші туристичні агентства й екскурсоводи втрачають роботу, прибуток, бюджет недоотримує відрахувань, а туристи – якісної, насиченої і різноманітної інформації про Закарпаття.

Наші краяни, навпаки, перебувають у дуже жорстких умовах, коли виїжджають у подорожі за межі області.

– Що нового чекають відвідувачі краю від закарпатських виробників туристичного продукту?

– Нових маршрутів і розваг. Ознайомившись з околицями Ужгорода, Мукачева, Сваляви і закохавшись у наш край, молоді, енергійні мандрівники прагнуть побачити Королівський, Вино¬градівський, Хустський замки, Центр Європи, помилуватися природою Карпатського заповід¬ника, пройтися Свидовецьким хребтом, взяти участь у водному сплаві на Тисі, побувати на літніх народних святах.
Ми любимо наших туристів і готові показати їм найкращі куточки Закарпаття. Проте гостям краю дуже не вистачає сучасного аеропорту, аби не долати додаткових переїздів із сусідніх країн. Але це поки що наша мрія.

Олексій Філіппов
джерело Закарпаття онлайн

Новини туризму Закарпаття та України, анонси подій, поради туристам, огляди та репортажі для відвідувачів та гостей краю.

Зібрали для вас актуальні публікації про новинки, що пропонують заклади харчування, проживання в Закарпатській області та інших регіонах України. Рекомендації та поради туристам у виборі місць для оздоровлення та лікування, відпочинку в Закарпатті. Пропозиції, щодо екскурсій, дегустацій, анімаційних програм, як для дорослих так і для дітей, що зробить ваш відпочинок в Закарпатті, ще цікавішим.