Музей – храм «Зішестя Святого Духа» у селі Колочава
Музей – пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури 1795 року Церква Святого Духа у селі Колочава належить до найвидатніших архітектурних досягнень Закарпаття.
Музей Старе село – Колочава
На його території відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів.
Музей «Блок-пост» у селі Колочава
Даний музейний комплекс це меморіал воїнам – інтернаціоналістам села Колочава.
На території музею, є можливість ознайомитеся з численним військовим приладдям та почути історію нелегкої афганської війни.
Жителям села Колочава доводилося воювати на різних війнах і за різну владу.
Чимало із них брали участь у бойових діях далеко за межами рідного села, держави. Найбільше колочавців воювало в Афганістані. Воювали колочавці також в Чехословаччині, Нагорному Карабасі, Югославії , Угорщині, Франції, на острові Даманському, в Сірії, Іраку, Польщі.
Тепер всіх колочавських воїнів-інтернаціоналістів вшановано у музеї –меморіалі «Блок-пост».
Пам’ятник має вигляд БРДМ, що стоїть на пагорбі у центрі села, а під ним розташовано кімнату-музей.
У музеї ви побачите світлини колочавських інтернаціоналістів, ознайомитеся з численними військовими знаряддями того часу, послухаєте афганську музику та історію важкої афганської війни.
Читайте також:
Музей «Радянська школа» село Колочава
Музей «Радянська школа» в селі Колочава, це перший школа-музей на Закарпатті, що передає атмосферу навчання дітей 60-70-х років минулого століття.
Стара будівля школи відкрила свої двері перед колочавським школярами ще у 1899 році як Угорська королівська державна школа. Це була перша державна школа у Колочаві, адже доти жителі села мали можливість навчатися лише у церковно-приходській школі.
До 1923 року ця державна угорська школа була лише однокласною, а відтак діти різного віку вчилися лише в одному класі. За чеського періоду навчальний процес тривав уже у двох класах.
Найбільше учнів здобули освіту у стінах старої школи у радянські часи завдяки учителям, котрі приїхали до Колочави з різних куточків України.
Вже 1 вересня 1945 року до роботи в Закарпатській Україні стали 800 присланих вчителів. Протягом 40-50- х років минулого сторіччя на Закарпаття з Великої України було направлено близько 5 тисяч вчителів. Більше 250 вчителів цієї генерації потрапили і в колочавські школи. Коли вони приїхали на Закарпаття, тут була закрита зона. В’їзд і виїзд з області дозволявся лише по спеціальних перепустках. Вчителям заборонялось їхати кудись з місця роботи без окремого дозволу. Через декілька років цю норму було знято і у 1953 р. розпочався масовий виїзд вчителів додому в свої області. Закарпатське обласне управління освіти вимушено знову цілими « ешелонами» завозити молодих педагогів з центральної і східної України. Розпочалась своєрідна друга хвиля «українських вчителів».
Це приміщення школи діяло до 1978 року, поки у центрі села відкрили нову сучасну будівлю, в якій і тепер здобувають середню світу більшість колочавських учнів.
Влітку 2006 року напівзруйновану до того часу споруду народний депутат України Станіслав Аржевітін власним коштом від реставрував її в знак пошани пам’яті батьків – Любові Дмитрівни та Михайла Івановича Аржевітіних, котрі тут вчителювали маже 30 років.
Експонати великого класу нагадують, що колись діти користувалися чорнильницями та перами, рахували на рахівницях, слухали патефон та грілися біля старої грубки.
Піонерська кімната повертає нас у ті часи, коли на шкільну лінійку кликали горнами та барабанами, а біографії комуністичних вождів вивчали у шкільній програмі.
У вузенькій вчительській старанно розкладені класні журнали на столах. Колись їх ретельно заповнювали вчителі Колочави, які дивляться на нас із портретів.
На подвір’ї музею «Стара школа» стоїть пам’ятник «Вчительці з Вкрайіни».
Він присвячений усім вчителям, які у післявоєнні роки приїхали на Закарпаття із центральної та східної України піднімати рівень освіти у гірських селах. Назва пам’ятника відображає, як називали люди на місцевому діалекті приїжджих вчительок. Викарбувані на колочавському пам’ятнику 15 прізвищ – це імена тих вчительок, які назавжди обрали Колочаву своєю другою рідною домівкою. Більшість із них давно померли, проте кілька живуть дотепер у селі.
Читайте також:
Музей «Лінія Арпада” село Колочава
Унікальне зібрання військового начиння часів Другої світової війни та побуваєте у справжніх бункерах Ліні Арпада, не території національного парку Синевир та села Колочава.
Музей ткацтва у селі Великі Береги
Музей ткацтва – дивовижний за своїм внутрішнім змістом і цікавий за історією створення, діє при загальноосвітній школі в с.Великі Береги Берегівського району.
Виник і функціонує завдяки ініціативі директора школи та її учнів. Всі музейні експонати – старовинні речі, дбайливо збережені батьками школярів і перенесені у музейну кімнату самими дітьми. Серед них – чудова колекція старовинної вишивки на домотканому полотні, вік якої понад 130 років. Народні візерунки до сьогодні зберегли яскравість кольорів. А ще – ціла полиця найрізноманітніших прасок, якими користувалися закарпатські господині, багато глиняних глечиків, різних за формою та призначенням та інші речі домашнього вжитку.
Тел. (03141) 2-20-79, 9-62-23, 9-62-89.
Відчинено: щодня, крім неділі. Попередня домовленість про екскурсію – за контактними телефонами.
Читайте також:
Музеї Закарпаття: «Колочавська вузькоколійка»
Музей “Колочавська вузькоколійка”, це один з унікальних музеїв України та єдиний на Закарпатті музей історії гірської залізниці, що зєднувала людей та давала роботу.
Музей «Колочавська вузькоколійка»
В кожному музейному вагоні – унікальні експонати, які розповідають про історію вузькоколійок на Закарпатті, про роботу і побут залізничників та їхніх пасажирів. Головна гордість музею, серце ешелону – унікальний паровоз – гарний, потужний і екологічно чистий транспорт. Виготовлений у Німеччині 1951 року, паротяг працював до 1973-го, потім зберігався у паровозному депо у селі Хмільник, що на Берегівщині, і лише диво врятувало його від здачі на металобрухт.
На Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв, що відбувся у грудні 2009 року, у номінації «Краще експозиційне оформлення» колочавський музей отримав третє місце.
Тепер же у музеї працює механічна дрезина, на якій залюбки катається не лише дітвора, але й багато дорослих.
Вузькоколійка, яка лише в минулому столітті була брендом Карпат, не може назавжди зникнути з дороги нашого життя. Чартерний рейс у минуле може здійснити кожен відвідавши музей «Колочавської вузькоколійки».
Звертайтеся, будь ласка, по телефону +380983555588.
Туристичні можливості Закарпаття
{odnaknopka}
Закарпатський обласний краєзнавчий музей
Закарпатський обласний краєзнавчий музей – ужгородський замок, зібрання нараховують близько 110 тисяч експонатів, які знайомлять з історією, культурою краю.
Музей вузькоколійки в селі Колочава
Розташувався він на території музейного комплексу-сканзену “Старе село” у вигляді потяга, що складається із діючого паровоза та 10 вагонів.